Хто такий Євген Коновалець

Євген Коновалець (14 червня 1891 — 23 травня 1938) — полковник, командир Корпусу Січових стрільців, засновник Української військової організації та перший голова Організації українських націоналістів. Він командував Січовими стрільцями під час Першої світової війни та визвольних змагань 1917–1921 років, а згодом очолив ОУН — організацію, що боролася за незалежність України в умовах окупації. Його вбили радянські спецслужби в Роттердамі: агент НКВС Павло Судоплатов передав йому коробку з вибуховим пристроєм, замаскованим під цукерки. Після загибелі полковника поховали в дерев’яній труні з металевою вставкою на кладовищі «Кросвейк» — там він спочивав 88 років. Загибель Коновальця поглибила суперечності в націоналістичному русі — згодом ОУН розкололася на дві фракції під проводом Андрія Мельника та Степана Бандери.

Як пройшла церемонія перепоховання

Останки ексгумували в Роттердамі 11 серпня, до Києва прах доставили 13 серпня, після чого в Патріаршому соборі Воскресіння Христового кілька днів тривали заупокійні богослужіння — попрощатися з полковником приходили військові підрозділи, громадські організації та навчальні заклади, зокрема пластуни Київщини й колектив Боярського академічного ліцею імені Євгена Коновальця. Саме перепоховання 18 серпня відбулося з військовими почестями за участю керівництва держави — крім президента й прем’єр-міністра, до церемонії долучилися міністр у справах ветеранів Віталій Кім, очільник Міністерства оборони Євгеній Хмара, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров та народний депутат Володимир В’ятрович.

«Сьогодні всі ми є учасниками події загальнонаціонального масштабу», — заявив на церемонії Президент Зеленський, додавши, що Україна «повертає додому видатного сина українського народу». Пам’ятник, який 87 років стояв на могилі Коновальця в Роттердамі, тепер зберігатимуть у родинній садибі на Львівщині, а саме місце поховання в Нідерландах меморіалізують.

Чому зараз повертають його прах в Україну

Розпорядженням Кабінету Міністрів №703-р від 15 липня 2026 року уряд ухвалив рішення перепоховати останки Коновальця на Національному військовому меморіальному кладовищі; дозвіл на це Україна отримала від Нідерландів у травні 2026 року. Раніше на цьому ж кладовищі перепоховали Андрія Мельника та Софію Федак, і повернення Коновальця стало наступним кроком цієї програми фінансованих державою заходів із відновлення історичної пам’яті про діячів українського визвольного руху.

Чому це важливо знати

Це вже другий випадок перепоховання лідера ОУН на Національному військовому меморіальному кладовищі після Андрія Мельника та Софії Федак. У суспільстві триває дискусія, чи стане ця територія майбутнім Пантеоном видатних українців, — питання поки лишається відкритим, тоді як держава вже витратила кілька тижнів на підготовку й проведення двох подібних церемоній поспіль.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, прах Коновальця повернули до Києва через понад вісім десятиліть після вбивства. Також ми повідомляли про перепоховання Андрія Мельника та Софії Федак на тому ж кладовищі.

Джерело: Інтерфакс-Україна