Skip to main content

У Києві обговорили спадщину гетьмана Орлика: що знайшли в європейських архівах

У Києві відбулася публічна дискусія «Голос України в Європі. Як спадщина Пилипа Орлика корисна сьогодні», присвячена 353-й річниці від дня народження гетьмана. Захід організувала Фундація Пилипа Орлика, а модерував його журналіст Сергій Стуканов — автор радіопроєкту «Батьки-засновники». Під час розмови обговорили дипломатичну діяльність Орлика у XVIII столітті та результати архівних досліджень у Швеції. Про це повідомляє медіа «Погляд».

 |  Андрій Миколайчук  | 
Сергій Стуканов, автор радіопроєкту «Батьки-засновники»
Журналіст Сергій Стуканов, автор радіопроєкту «Батьки-засновники». Фото: poglyad.tv

Дискусія зосередилася на досвіді гетьмана Пилипа Орлика у дипломатичному просуванні інтересів України в першій половині XVIII століття. За словами Стуканова, Орлик перебував у вигнанні в Швеції, Туреччині та Греції, намагаючись консолідувати європейських лідерів навколо двох ключових ідей: Україна має бути незалежною, а Росія становить загрозу для інших європейських країн.

«Пилип Орлик, перебуваючи, на жаль, у вигнанні, поневіряючись по Європі, намагався консолідувати лідерів європейських країн, щоб донести дві ключові думки: Україна має бути незалежною, а не перебувати в складі Росії; Росія становить загрозу для інших європейських країн», — зазначив Стуканов.

Журналіст підкреслив, що на масовому рівні в Україні досі бракує знань про Пилипа Орлика та його діяльність. Практично всі українці знають про Конституцію Пилипа Орлика, створену в 1710 році — першу українську Конституцію, але невідомим лишається важливий період його гетьманства, яке тривало з 1710 по 1742 рік.

У рамках проєкту Міністерства закордонних справ України «Резиденція Орлика: Віднайдення України в архівах світу» дослідниці Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» працювали в Стокгольмі. Їм вдалося ідентифікувати, перекласти та систематизувати 600 сторінок архівних документів про раніше невідомі факти з історії України.

«Наприклад, вже є привезені зі Швеції документи, які наразі перекладаються, про діяльність Пилипа Орлика. Тож тепер буде з’являтися більше інформації, яку аналізуватимуть історики», — пояснив Стуканов.

Серед уже доступних досліджень журналіст згадав монографію Ірини Дмитришин на основі французьких архівів про діяльність Григора Орлика — сина Пилипа Орлика. У 2019 році вийшла друком книга «Григорій Орлик, або Козацька нація у французькій дипломатії», де досліджено постать сина українського гетьмана та його внесок на службі французької дипломатії.

Стуканов також розповів про виклики, з якими стикається команда проєкту «Батьки-засновники» — авторської радіопрограми на «Українському радіо», яка досліджує історію України та постаті, що формували ідею її державності. Перший виклик — пошук фахівців, які глибоко обізнані про ту чи іншу постать. Другий — подача історичної інформації в легкому для сприйняття форматі для широкої аудиторії.

Фундація Пилипа Орлика, яка організувала Тиждень Пилипа Орлика, раніше провела масштабний захід у жовтні — виставку та дискусію, присвячені Революції на граніті. За словами програмної директорки фундації Ярини Ясиневич, організація планує активніше розгортати свою діяльність.

Чому це важливо

Архівні дослідження в європейських країнах розширюють уявлення про дипломатичну діяльність українських державних діячів XVIII століття. Це дає можливість переймати історичний досвід для сучасної культурної дипломатії України та формує глибше розуміння власної історії серед широкої аудиторії.