Як проводили дослідження

283 українці взяли участь у шеститижневому експерименті, під час якого користувалися наданими дослідниками датчиками та мобільним застосунком. Учасники також заповнювали анкети про власне самопочуття.

До кінця програму завершили 160 учасників. Дослідження виявило масштаб проблеми: понад 75% учасників тією чи іншою мірою страждають на безсоння, а понад 20% бояться засинати.

Що показали вимірювання сну

У середньому в шести із 40 ночей сон учасників переривався через повітряні тривоги. Клінічне безсоння виявили у 28% учасників — це у 2-3 рази більше, ніж у мирних країнах, де цей показник становить 8-13%.

Дослідження зафіксувало, що війна суттєво вплинула на якість сну українців. Однак залежність виявилася складнішою, ніж очікувалося.

Приклад масованого обстрілу на Київ

Видання TEXTY створило інфографіку на основі дослідження. Моделювання показує сон окремо взятої жінки у період із 6 листопада до 11 грудня 2023 року.

25 листопада 2023 року на Київ летіло понад 70 дронів. Показники сну цієї жінки в цю ніч ілюструють драматичні зміни: зріс час неспання та скоротилася фаза глибокого сну.

Норми здорового сну

Загалом вважається, що якісний сон має тривати сім-вісім годин, причому до двох годин має припадати на фазу глибокого сну. Загальна тривалість пробуджень не має перевищувати 15-20 хвилин.

Короткі прокидання до двох хвилин є частиною здорового сну. До 15-17 таких пробуджень вважається нормою. Зазвичай вранці про них навіть важко згадати.

При порушеннях сну людина довго не може заснути, частіше прокидається, тривалість пробуджень довша, а фаза глибокого відпочинку скорочується.

Хронічні порушення через війну

Видання не виявило чіткої залежності між інтенсивністю російських обстрілів у певну ніч і порушенням сну. Натомість люди сплять погано навіть у спокійні ночі — тобто за роки війни розвинулися хронічні порушення.

Серед учасників дослідження були кияни та мешканці Київської області. Ось кілька прикладів різних сценаріїв сну:

• 50-річна жінка з Дніпропетровської області зазвичай лягає спати між 21:00 та 1:00, витрачаючи годину-дві, щоб заснути. Нічні пробудження суттєво довші за норму.
• 18-річна дівчина з Київської області лягає спати о 2:00 та прокидається о шостій-восьмій ранку. Пропорції фаз відповідають нормі, але тривалість сну вдвічі коротша за бажану.
• 22-річна киянка, навпаки, спить часом по 12 годин. Засинає приблизно о другій. Водночас якість її сну непогана.
• 22-річний киянин часто лягає спати після світанку, о шостій-восьмій ранку. Якість його сну відповідає нормі, але денний сон менш корисний, ніж нічний.

Чому це важливо знати

Дослідження Sleep2Ukraine вперше задокументувало масштаб проблем зі сном серед українців під час війни. Хронічні порушення сну впливають на фізичне та психічне здоров’я, знижують якість життя та працездатність. Результати показують необхідність системної уваги до цієї проблеми та розробки методів допомоги.