Мета фестивалю
Організатори заходу поставили за мету зробити видимими людей з інвалідністю та висвітлити проблеми, з якими вони стикаються щодня. Наталя Друзенко, співзасновниця громадської організації WeCan, що є головним організатором фестивалю, підкреслила важливість творчої реалізації для дітей з особливими потребами, особливо під час війни.
«Ми хочемо через творчість та мистецтво донести думку, що тут немає місця поділу на людей з особливими потребами чи без них – усі люди талановиті, і їм важливо це чути, особливо – дітям», — зазначила Друзенко.
Ідея проведення фестивалю виникла з досвіду театрально-хореографічної студії WeCan, до якої ходять діти з синдромом Дауна, аутизмом, ДЦП та затримкою психомовленевого розвитку.
Чому це важливо для суспільства
Співзасновниця ГО WeCan звернула увагу на те, що суспільство не завжди готове сприймати потреби людей з інвалідністю. Вона зауважила, що нині існує небагато гуртків чи творчих студій, які готові приймати дітей або дорослих з інвалідністю.
«Переважно цим займаються громадські організації та благодійні фонди, які формують колективи саме для таких людей. Такі фестивалі, як «Сонячні ліхтарики», дають можливість вийти за межі свого кола, познайомитися, обмінятися досвідом», — пояснила Друзенко.
Цьогоріч до учасників фестивалю додалися інклюзивні колективи, де є як нормотипові учасники, так і діти з інвалідністю.
Що відбувалося на фестивалі
Під час заходу проводилася виставка робіт дітей з особливими потребами, організовано майстер-класи та облаштовано фотозону. Учасників фестивалю підтримали учні Академії мистецтв імені Павла Чубинського та Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв.
Організаторами заходу виступили громадська організація WeCan та благодійний фонд «Магічні крила» за підтримки культурного центру «Печерськ палац».
Чому це важливо знати
Фестиваль «Сонячні ліхтарики» демонструє зростання інклюзивності в українському суспільстві та важливість творчої реалізації для дітей з особливими потребами. Захід привертає увагу до талантів цих дітей і підкреслює необхідність створення більше можливостей для їхньої соціалізації через мистецтво, особливо в умовах війни.
