У проєкті представлені 17 робіт — від VR-досвіду та аудіовізуальних інсталяцій до відеопроєкцій і художніх об’єктів. Виставка досліджує зв’язок між людиною, природою і технологією. Тема антропоцену розглядається як період, коли діяльність людини стала домінуючим фактором впливу на довкілля та клімат.

Митці з України, а також з Японії, Італії, Франції, Іспанії та США запрошують глядачів осмислити виклики сьогодення: технологічну надмірність, забруднення, екологічні злочини під час війни та шляхи адаптації природи.

Особливий акцент зроблено на воєнних еконаслідках в Україні — виставка фіксує, транслює і переосмислює ті шрами, які російська агресія залишає на тілі природи.

Серед помітних робіт:

• «Фейкомет» Олега Харча — відеоробота, що поєднує документальні кадри Чорнобиля та особисті спогади митця про службу в армії після катастрофи. Відео створено у 2019 році, але тема інформаційних фейків і зараз лишається надзвичайно актуальною.
• «89 секунд» Євгенії Григорян та науковиці Катерини Шаванової — проєкт, натхненний Годинником судного дня. Інсталяція створена з матеріалу SCOBY, що використовується у ферментації комбучі, і присвячена 7 принципам ядерної безпеки. Авторки наголошують: жоден із них в Україні не виконується належним чином.

Виставка торкається також тем сталого розвитку, альтернативних джерел енергії, взаємодії людського тіла з технологіями, пам’яті та цифрової екології.

Чому це важливо знати

Мистецькі проєкти на кшталт ANTHROPOCENE є не лише способом візуального осмислення екологічної та техногенної реальності, а й інструментом документування та критичної рефлексії. В умовах війни в Україні вони набувають особливої ваги, адже стають голосом природи, що постраждала разом із людьми.