Після нічної атаки РФ на Київ, яка призвела до жертв і масштабних руйнувань у кількох районах столиці, Київська міська влада оперативно розгорнула штаби для допомоги постраждалим мешканцям. Вони працюють у Солом’янському, Дарницькому та Шевченківському районах. Люди можуть отримати не лише консультації та психологічну підтримку, але й оформити допомогу на житло.

У спільній заяві лідерів країн G7, оприлюдненій 17 червня 2025 року на саміті в Кананаскісі (Канада), прозвучало чітке попередження: Іран «ніколи не повинен мати ядерну зброю». У документі Тегеран названо «основним джерелом регіональної нестабільності та терору», пише Politico.

Станом на ранок 17 червня 2025 року Генеральний штаб ЗСУ повідомляє про значні втрати Росії за минулу добу, зокрема 1 060 ліквідованих окупантів, 177 знищених БПЛА та 20 артилерійських систем, що є одним з найвищих показників за весь час повномасштабної війни.

У четвертий день збройного протистояння між Ізраїлем та Іраном, коли удари по командуванню й інфраструктурі Тегерану тривають, Іран намагається знайти шлях до деескалації. Про це говорить відомий ірансько-американський політолог Валі Наср у розмові з головним редактором Foreign Policy Раві Агравалом.

Росія просувається в Донецькій та Сумській областях, використовуючи мотоциклетні групи. New York Times аналізує нову тактику штурму.

Київська міська державна адміністрація повідомила про суттєве погіршення якості повітря, особливо на лівому березі столиці, пише КМДА.

Після ударів Ізраїлю по Ірану Тегеран відповів ракетами: щонайменше троє загиблих, 74 поранених у центрі Ізраїлю. Армія Ізраїлю, зі свого боку, атакувала нові цілі в Тегерані.

Світ входить в нову епоху ядерної гонки озброєнь, пише L’Express. За даними Стокгольмського інституту дослідження миру (SIPRI), станом на січень 2025 року на планеті налічувалося понад 12 200 ядерних боєголовок, з яких близько 9 600 зберігаються для потенційного використання.

Війна між Ізраїлем та Іраном, яка почалася з ударів по іранських ядерних об’єктах 13 червня 2025 року, набула небезпечного глобального виміру — її вже називають першим у світі прикладом «порогової війни» (threshold war).