Що включено до календаря ЮНЕСКО

До Календаря пам’ятних дат на 2026–2027 роки увійшли дві знакові дати української культури. Перша — сторіччя від заснування Національного історико-культурного заповідника «Києво-Печерська лавра».

Історія самої пам’ятки сягає печерного монастиря XI століття, який протягом тисячоліття перетворився на важливий духовний центр та архітектурну пам’ятку України. Національний історико-культурний заповідник було створено у 1926 році — саме це рішення забезпечило належне збереження унікального комплексу.

Друга дата стосується 150-річчя від дня народження українського композитора і диригента Миколи Леонтовича. Народжений 13 грудня 1877 року, Леонтович увійшов в історію світової музики завдяки «Щедрику» — різдвяній пісні, заснованій на українських народних мотивах.

Що відомо про Києво-Печерську лавру

Києво-Печерська лавра була заснована у 1051 році як печерний монастир. Протягом тисячоліття вона перетворилася на важливий духовний центр та архітектурну пам’ятку України.

29 вересня 1926 року Рада Народних Комісарів УСРР ухвалила постанову про визнання Києво-Печерської лаври історико-культурним державним заповідником і перетворення її у Всеукраїнський музейний городок. До складу заповідника увійшли численні музеї, реставраційні майстерні, храми, печери та архівний фонд.

Сьогодні це найбільший музейний комплекс України, де зосереджено 144 пам’ятки історії та культури — два унікальних підземних комплекси (Дальні і Ближні печери), храми, пам’ятки архітектури XI–XIX століть. Фондова колекція нараховує понад 70 000 одиниць зберігання.

Світове визнання Києво-Печерської лаври

У 1990 році 14-та сесія Міжурядового комітету ЮНЕСКО внесла Києво-Печерську лавру до Списку пам’яток всесвітньої культурної спадщини. У 1996 році указом президента України заповідникові надано статус національного.

Лавра відігравала значну роль в об’єднанні східних земель як духовний, соціальний, культурний та просвітницький центр. Тут працювали відомі літописці — Нестор, Никон, Сильвестр, а у XIII столітті було укладено «Києво-Печерський патерик».

Микола Леонтович — «український Бах»

Микола Дмитрович Леонтович народився 13 грудня 1877 року в селі Монастирок Брацлавського повіту Подільської губернії в родині священника. За величезний внесок у розвиток хорової музики композитора називають «українським Бахом».

Леонтович був українським композитором, хоровим диригентом, піаністом, педагогом, збирачем музичного фольклору та громадським діячем. Він створив понад 150 обробок українських народних пісень.

У 1901 році Леонтович видав перший збірник пісень з Поділля, а у 1903 році — другий збірник подільських пісень із посвятою Миколі Лисенкові. Восени 1904 року композитор переїхав на Донбас, де організував хор робітників, який виступав на мітингах.

Всесвітня слава «Щедрика»

«Щедрик» був створений композитором у період, коли він навчався під керівництвом відомого теоретика музики Болеслава Яворського. У 1916 році щедрівку виконав хор Київського університету, де вона неабияк вразила глядачів.

У жовтні 1921 року композицію представили на концерті у Карнегі-Голлі в Нью-Йорку. У 1936 році американський композитор Пітер Вільговський, працівник радіо NBC, створив англійську версію тексту до «Щедрика», відому як Carol of the Bells.

Ця версія стала відома на увесь світ і до сьогодні доповнює атмосферу Різдва в багатьох країнах. Особливої популярності вона отримала після звучання у фільмах «Сам удома», «Гаррі Поттер», «Міцний горішок» та інших.

Чому це важливо знати

Включення українських дат до Календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО — це визнання внеску України у світову культурну спадщину. Києво-Печерська лавра протягом майже тисячоліття залишається найважливішим духовним та культурним центром країни, а «Щедрик» Леонтовича продовжує представляти українську культуру на міжнародній арені, нагадуючи світу про багату музичну традицію України.