Чому храм називали «Туровою» і яким він був насправді

Назва пов’язана не з диким биком-туром, а з варязьким іменем Тоур — так звали варяга Федора, якого разом із сином Іоанном вважають першими відомими за іменем християнськими мучениками Києва, що постраждали за віру ще до офіційного хрещення Русі. У пізніших церковних пам’ятках XV–XVI століть цей храм фігурує під різними іменами: у ранніх списках — як церква святого Петра, у пізніших — як церква святих Бориса і Гліба (Борисоглібська).

Згідно з дослідженнями києвознавця Миколи Петрова, у рукописному «Синодику» 1673 року містився запис про спалення старого Борисоглібського храму під час наступу військ кримського хана Менґлі І Ґерая у 1482 році. Пізніше на цьому місці зводилися нові дерев’яні та кам’яні споруди — зокрема церква Різдва Іоанна Предтечі, збудована 1691 року полковником Григорієм Коровкою-Вольським. Ці споруди також зникли під час перепланувань після пожежі 1811 року та радянської забудови 1936 року.

Археологічна знахідка 1955 року

До середини XX століття про пам’ятку було відомо лише з письмових джерел. У 1955 році під час прокладання інженерних мереж на розі вулиць Братської та Борисоглібської — між будинками № 10 та № 11 — археолог Володимир Богусевич випадково виявив потужні фундаменти монументальної будівлі XII століття. Залишки завширшки 2,3 метра були викладені з тесаних блоків сіро-зеленого пісковику з будівельним розчином і цем’янкою. Дослідник пов’язав ці фундаменти з літописною Борисоглібською церквою.

Водночас науковці не виключають, що виявлені мури належали первісній Туровій божниці або спорудам давньоруського домініканського монастиря XIII століття, існування якого в цьому «латинському кварталі» припускають сучасні київські археологи.

Усі культурні події та афіша Києва — на сторінці афіші kyiv.news.

Раніше ми писали

Більше новин Києва і області — на kyiv.news.