Про що говорили під двохсотрічним ясенем

Дискусію провела Наталія Кривда — докторка філософських наук, голова наглядової ради Українського культурного фонду. До розмови долучилися три учасниці: директорка департаменту публічної дипломатії та стратегічних комунікацій МЗС України Вікторія Ляліна-Бойко, директорка «Інституту національної стійкості та безпеки» Рена Марутян і голова правління Асоціації «Дивись Українське» Андрій Різоль.

Наскрізними тезами обговорення стали дві ідеї: «від присутності України у світі — до її культурного впливу» та «від розповідей про Україну — до формування її міжнародної суб’єктності». Учасники наголошували: в умовах повномасштабної війни культура перестає бути лише «м’якою силою» — вона стає елементом стійкості, безпеки та захисту національної ідентичності держави.

Окремо порушувалося питання сприйняття України за кордоном: як зробити так, щоб світ бачив країну не лише через призму збройного конфлікту, а через тисячолітню культурну традицію і власний голос у міжнародному просторі.

Позиція Софії Київської

Генеральна директорка заповідника Неля Куковальська підкреслила, що для «Софії Київської» культурна дипломатія — не абстракція, а щоденна практика. За її словами, заповідник регулярно приймає іноземні делегації, реалізує спільні проєкти з міжнародними партнерами і щодня розповідає світові про тисячолітню державність України та її європейські зв’язки.

Куковальська наголосила: спадщина — не лише те, що потрібно зберегти для майбутніх поколінь. «Це потужний інструмент, за допомогою якого ми можемо розповідати світові правдиву історію України», — зазначила вона.

Символічним тлом для розмови став двохсотрічний ясен у саду заповідника — традиційне місце «Бесід», які щороку збирають експертів із різних сфер для відкритого діалогу про майбутнє України.

Від фестивалю до державної стратегії

«Софія Київська» дедалі активніше позиціонує себе як майданчик для публічного діалогу, поєднуючи функції музею-заповідника з роллю культурного хабу. Як ми раніше писали, «Хлібні» Софії Київської вже відкривали виставку до 95-річчя художника Олексія Дубовика — ще один приклад того, як простір заповідника виходить за межі суто охоронної функції.

Фестиваль «Bouquet Kyiv Stage», у межах якого відбулися «Бесіди», щороку поєднує концерти, паблік-токи та мистецькі події просто неба. Проведення дискусії про культурну дипломатію саме тут — свідомий меседж: культурна спадщина й сучасне культурне виробництво мають діяти в єдиній системі міжнародного позиціонування країни.

Чому це важливо знати

Питання культурного впливу безпосередньо пов’язане з тим, яку підтримку Україна отримуватиме від партнерів після завершення активної фази війни. Якщо культурна присутність країни у світі залишатиметься фрагментарною, дипломатичні та фінансові зусилля відновлення будуть складнішими. Дискусії на кшталт «Бесід під ясенем» — це спроба виробити спільну стратегію, а не окремі ініціативи.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у Києві відкрили фотовиставку Михальчука про Театр Ветеранів. Також ми повідомляли, що приміщення на Подолі вартістю 4,1 млн грн повернули громаді через суд.