Що містять ці книги і чому вони унікальні

У виданні вперше опубліковано матеріали Генерального опису Лівобережної України 1765–1769 років, присвячені населеним пунктам Батуринської сотні Ніжинського полку. Генеральний опис, також відомий як Румянцевський опис, є одним із найважливіших джерел з історії Лівобережної України другої половини XVIII століття. Його проводили за розпорядженням генерал-губернатора Петра Румянцева після скасування гетьманату 1764 року.

Документи містять цінні відомості про топоніміку, забудову, господарства, чисельність, вік, походження та родинні зв’язки мешканців міста Батурина — колишньої гетьманської резиденції. Батурин упродовж 1669–1708 та 1750–1764 років був столицею гетьманів Лівобережної України, зокрема Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи та Кирила Розумовського. Саме тут розташовувалися Генеральна військова канцелярія та Генеральний суд — найвищі органи влади Гетьманщини.

Які населені пункти описано у виданні

Окрім самого Батурина, книги охоплюють села Батуринської сотні: Митченки, Красне, Атюша та численні хутори, що згодом стали сучасними селами — Карпенкове, Калинівка, Халимонове, Глибоке, Мовчинів. Окремий інтерес становлять дані про населені пункти, які з часом зникли з карти України. Їхні назви та опис мешканців збереглися лише завдяки цьому перепису.

Матеріали опису фіксують повсякденне життя Батуринщини середини XVIII століття: від розмірів земельних ділянок і кількості худоби до складу родин і роду занять козаків, селян та духовенства. За даними опису 1765–1769 років, у Батурині мешкало 2 719 осіб — підданих, козаків і духовенства. Для порівняння: за сто років до того, у 1654 році, Батурин уже мав магдебурзьке право та розвинену систему оборонних укріплень.

Хто підготував видання

Дві книги у двох частинах стали результатом кропіткої праці команди Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», який розташований у Батурині на Чернігівщині. Заповідник упродовж багатьох років займається дослідженням та популяризацією спадщини Гетьманщини, організовує археологічні експедиції та видає наукові праці. Саме фахівці заповідника розшифрували та підготували до друку рукописні документи з фондів Центрального державного історичного архіву України в Києві.

Видавництво «КЛІО» забезпечило друк цього масштабного археографічного проєкту. Книги містять не лише самі документи, а й науковий апарат: коментарі, покажчики та довідкові матеріали, що полегшують роботу дослідників. Такий формат видання відповідає сучасним стандартам археографії та робить складні архівні джерела зрозумілими для широкого кола читачів.

Кому буде корисне це видання

Книги стануть у пригоді передусім історикам та краєзнавцям, які досліджують Лівобережну Україну часів Гетьманщини. Окрему цінність видання має для генеалогів та всіх, хто шукає власне коріння на Чернігівщині. Детальні описи мешканців із зазначенням імен, віку, походження та родинних зв’язків дають змогу простежити долі окремих родин на відстані понад 250 років.

Поповнення бібліотеки «Софії Київської» таким виданням свідчить про увагу заповідника до комплектування фондів джерелами з історії українського козацтва та Гетьманщини. Фахова бібліотека заповідника доступна для дослідників, які працюють з історією Київської Русі, козацької доби та сакральної архітектури.

Чому це важливо знати

Генеральний опис Лівобережної України — це своєрідний «перепис населення» XVIII століття, оригінали якого зберігаються в Центральному державному історичному архіві України в Києві. Публікація цих матеріалів у доступній книжковій формі робить безцінне джерело відкритим для широкого кола дослідників та зацікавлених. В умовах повномасштабної війни збереження та поширення знань про українську історичну спадщину набуває особливого значення — кожне таке видання зміцнює зв’язок сучасних українців із власною історією.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Музей Гетьманства у Києві вже презентував книгу про Батурин як столицю ранньомодерної доби. Також «Софія Київська» активно проводить культурні заходи та екскурсії для відвідувачів. Окрім того, у Києві нещодавно презентували книгу «Повномасштабний вибір» про 32 добровольців Нацгвардії — ще один приклад того, як книжкові видання фіксують українську історію для майбутніх поколінь.