Хто взяв участь у розмові

До зустрічі долучилися кризова психологиня та виконавча директорка ГО «Вільний вибір» Катерина Криленко, директорка фонду «Відродження захисників України» Тетяна Грубенюк, ветеран війни Анатолій Циганчук і ветеран війни, засновник ГО «Джентельмени» Олексій Тюнін. Учасники поділилися особистим і професійним досвідом, окреслили наявні проблеми та успішні практики створення простору поваги й взаємодопомоги.

Що важливо: запитати — і прийняти відмову

За словами Катерини Криленко, перше, що має зробити людина, яка хоче допомогти ветерану з інвалідністю, — запитати, чи потрібна їй стороння допомога, і бути готовою прийняти відмову. Не менш важливо підготувати дітей до зустрічі з людьми, які мають протез або пересуваються на кріслі колісному.

— У нас є чимало випадків, коли батьки хочуть вберегти дітей від того, що відбувається у світі, і відповідно дитина не розуміє контексту: звідки беруться протези або ампутації, чому в людини немає руки чи ноги. Тож ми маємо говорити з дітьми щиро про те, що відбувається, та відповідно до віку пояснювати їм глибину тих чи інших речей, — наголосила Криленко.

Ветерани у школах — досвід Ірпеня і Львова

Тетяна Грубенюк розповіла про практику спільних зустрічей ветеранів із дітьми у навчальних закладах. До реабілітаційних центрів фонду в Ірпені та Львові за ініціативи батьків надходили запити від дитячих садочків і шкіл на спілкування з захисниками.

— Це чудова нагода у невимушеній атмосфері поговорити з дітьми, а для ветеранів — можливість швидше адаптуватися до цивільного життя. І коли є така взаємодія, то це великий шлях до успіху, — переконана пані Тетяна.

Які проблеми ще потребують вирішення

Учасники зустрічі визначили кілька системних прогалин. По-перше, безбар’єрний простір у навчальних і державних установах досі облаштовують не завжди відповідно до законодавчих норм. По-друге, Анатолій Циганчук звернув увагу на недостатню доступність паркувальних майданчиків для людей з інвалідністю. По-третє, учасники наголосили на потребі посилити державну підтримку доступної реабілітації та реінтеграції ветеранів.

— Найголовніше — це повага один до одного, відкрита комунікація на всіх рівнях, а не замовчування проблем, та вчасне реагування, реальні дії і підтримка. Саме це — головні критерії для створення інклюзивного простору у суспільстві, — підсумував Олексій Тюнін.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали: музей Майдану проведе зустріч про інтеграцію ветеранів 30 вересня. Також ми повідомляли: Чотирьом особам повідомили про підозру у викраденні ветерана.