Малюків-засновників Києва переодягли у вишиванки до свят
На Поштовій площі у Києві скульптури малюків-засновників міста — Кия, Щека, Хорива та Либіді — отримали святковий образ до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України. Костюми та вишиванки для бронзових персонажів пошила родина автора пам’ятника, повідомив скульптор Володимир Журавель 23 серпня, повідомляє Вечірній Київ.
Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Сімейна робота
Костюми та вишиті сорочки для бронзових Кия, Щека, Хорива та Либіді пошила дружина скульптора Катерина Журавель разом зі своїми сестрами. На Щеку розмістили шеврони підрозділів, у яких служать брати Володимира Журавля, — так у святковому вбранні з’явився особистий, родинний контекст війни, а не лише декоративний елемент.
«Традиційно переодягли малюків до свята! Дякуємо всім, хто захищає і допомагає Україні! Всім, хто наближає перемогу добра над злом! Всім, хто несе світло! Слава Україні! Героям слава!» — написав Журавель у Facebook, супроводивши допис фотографіями оновлених костюмів.
Хто такі малюки-засновники
Скульптурна композиція на Поштовій площі зображує легендарних засновників Києва — братів Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь — у дитячому віці. За літописною легендою, саме вони заснували місто на дніпровських пагорбах, і сьогодні бронзові діти стали одним із символів Києва, який кияни впізнають одразу і часто фотографуються біля нього.
Улюблена традиція киян
Переодягання малюків до різних свят є вже усталеною традицією Володимира Журавля — раніше скульптури вбирали і в різдвяне вбрання, і у форму ЗСУ до відповідних дат. Кияни тепло ставляться до цих флешмобів і жартують, що у скульптур накопичився такий гардероб, який потребує власного музею. Щоразу після оновлення вбрання містяни активно діляться фотографіями пам’ятника в соцмережах, а самі малюки стали одним із неформальних маркерів того, яке зараз свято триває в місті.
Раніше ми писали
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →
