Що відомо про фестиваль

Нью-Йоркський кінофестиваль є одним із найдавніших і найпрестижніших кінофорумів США — він не передбачає конкурсної програми, а його добірка зосереджена на важливих роботах світового кінематографа. У травні до 90-річчя режисера в Києві провели вечір-триб’ют Юрію Іллєнку.

Історія стрічки

«Криницю для спраглих» створили 1965 року на кіностудії імені Олександра Довженка. Для Юрія Іллєнка це був режисерський дебют — до того він працював оператором на «Тінях забутих предків» Сергія Параджанова. У центрі сюжету — літній чоловік, який залишається у майже спорожнілому селі й доглядає криницю. «Його спогади та реальність переплітаються, перетворюючи стрічку на глибоку філософську поему про час, пам’ять та наше коріння», — йдеться в повідомленні Національної спілки кінематографістів України.

Після завершення фільм потрапив під радянську цензуру й понад два десятиліття не виходив до широкого глядача. Побачити «Криницю для спраглих» публіка змогла лише наприкінці 1980-х років. Стрічку зараховують до українського поетичного кіно — напряму, що сформувався у 1960–1970-х роках і вирізнявся виразною візуальною мовою, символізмом та зверненням до української культури й історичної пам’яті. Серед інших режисерських робіт Іллєнка — «Вечір на Івана Купала», «Білий птах з чорною ознакою» та «Легенда про княгиню Ольгу». Свого часу саме з цією роботою Іллєнка запросили на Міжнародний кінофестиваль у Сан-Франциско.

Чому це важливо знати

Показ у Нью-Йорку — це вихід відреставрованої української класики на одну з головних світових фестивальних сцен: добірку NYFF переглядають програмери кінотеатрів і дистриб’ютори, тож після фестивалю стрічка може отримати ширший міжнародний прокат.

Раніше ми писали

Раніше ми повідомляли, що Одеський кінофестиваль втретє пройде в Києві — з програмою показів у столичних кінотеатрах.