Про що йтиметься на зустрічі

Чому у XXI столітті тривають суперечки про «спільну колиску» слов’янських мов і чиїм інтересам служить викривлення мовної генеалогії? Учасники зустрічі вийдуть за межі емоційних дискусій і звернуться до академічних досліджень як надійного фільтра проти маніпуляцій. Захід організовано у форматі дослідження-детектива, де головним аргументом є історичний факт, а не політичне замовлення чи народна етимологія.

Хто виступатиме

Спікери заходу — науковці Інституту української мови НАН України та КНУ ім. Тараса Шевченка:

• Лідія Гнатюк — доктор філологічних наук, професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики КНУ ім. Тараса Шевченка.
• Галина Сюта — доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України.
• Олександр Богомолець-Бараш — доктор філософії, молодший науковий співробітник відділу діалектології Інституту української мови НАН України.

Модераторка зустрічі — Надія Сарган, доктор філософії, молодший науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови НАН України.

Деталі заходу

• Дата і час: 2 травня 2026 року о 16:00
• Місце: «Книгарня “Є”», Київ, вул. Лисенка, 3
• Вхід: вільний

Чому це важливо знати

Українська мова — не лише засіб спілкування, а й культурний і політичний маркер ідентичності. Дезінформація про її походження використовується як інструмент гібридної війни. Подібні публічні лекції допомагають суспільству відрізняти академічне знання від маніпуляцій і зміцнювати усвідомлення власної мовної ідентичності.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у Києві відбулася дискусія про тіло як пам’ять — ще один приклад публічних інтелектуальних зустрічей, де мистецтво і наука говорять про складні теми.