Будинок на Андріївському узвозі, 4/26 — де виріс історик Олександр Оглоблин
Двоповерховий цегляний будинок № 4/26 на розі Андріївського узвозу та вулиці Боричів Тік зведено в 1874 році під керівництвом київського архітектора Павла Спарро як приватну споруду для Івана Оглоблина. Саме тут від 1899 по 1919 рік жив визначний український історик і архівіст Олександр Оглоблин — майбутній президент Української вільної академії наук у США, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ».
Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Архітектура та походження будинку
Будівля має П-подібну форму в плані, розрахована на одну просторну квартиру на кожному поверсі з коридорно-анфіладним плануванням. Фасади виконані у стриманому «цегляному стилі»: головний фасад, звернений до Андріївського узвозу, має центрально-осьову композицію з фігурним щипцем горищного приміщення, зубчастим фризом під дахом, міжповерховою профільованою тягою, пілястрами з рустом та простими віконними лиштвами. Сьогодні будинок є зразком рядової забудови Києва кінця XIX століття, що зберегла автентичність.
Дитинство та освіта Олександра Оглоблина
Народжений як Олександр Мезько, майбутній учений отримав прізвище Оглоблин від вітчима — сина власника будинку. Батько походив зі стародавнього козацького роду з Чернігівщини, мати — з відомого старшинсько-шляхетського роду Лашкевичів. У серпні 1908 — травні 1917 року Олександр навчався у Третій Київській чоловічій гімназії, яку закінчив із золотою медаллю; серед його наставників — історики Василь Ляскоронський та Степан Голубєв. Вже у гімназії він очолював самоосвітній історичний гурток. Вищу освіту здобув на історико-філологічному факультеті Університету Святого Володимира, де навчався, зокрема, у Митрофана Довнар-Запольського та Степана Голубєва.
Наукова кар’єра та еміграція
У квітні 1922 року Оглоблин отримав професорське звання, а після захисту в 1926 році дисертації «Передкапіталістична фабрика на Україні» став першим вітчизняним істориком зі ступенем доктора історії української культури. У 1930-х роках він обіймав посаду директора Київського центрального архіву давніх актів та працював в Інституті історії України АН УРСР, однак зазнав переслідувань і був заарештований органами ОДПУ/ДПУ. Під час нацистської окупації у 1941 році Оглоблина обрали головою Київської міської управи; за місяць нацисти звільнили його за «надмірну» пропаганду української національної культури. З 1943 року розпочалася його еміграція, а згодом він очолив Українську вільну академію наук у США.
Культурні події та виставки, пов’язані з київською спадщиною, — в афіші культурних подій Києва.
Раніше ми писали
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →
