Меморандум і майбутня садиба в Пирогові

Кульмінацією заходу стало підписання Меморандуму про співпрацю між Міжнародним Фондом національного добробуту Криму, ДП «Кримський дім» та Національним музеєм народної архітектури та побуту України. Свої підписи поставили директор «Кримського дому», режисер і військовослужбовець Ахтем Сеітаблаєв, директорка музею Оксана Повякель і голова міжнародного благодійного фонду Ленур Мамбетов.

Документ закріплює рішення створити на території музею повноцінну кримськотатарську експозицію. «Це не просто підпис на папері. Це рішення створити простір, де кримськотатарська культура буде доступною для живого знайомства», — сказав Ахтем Сеітаблаєв.

За його словами, на території вже закладено фундамент першої садиби. Загалом проєкт передбачає дев’ять будівель, одна з яких нагадуватиме знамените Зінджирли-медресе з Бахчисарая. Десята ділянка навмисно залишається порожньою — після звільнення Криму туди планують перевезти автентичний будинок із півострова.

Дискусія про майбутнє корінних народів

Важливою частиною вечора стала панельна дискусія «Від збереження до розвитку», яку модерував журналіст і медіаексперт Андрій Куликов. У розмові взяли участь голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, представники Держслужби з етнополітики, Представництва Президента в АРК, Інституту національної пам’яті, а також діячі караїмської та кримчацької спільнот.

Учасники обговорили ключові виклики, що стоять перед трьома корінними народами України — кримськими татарами, караїмами та кримчаками, єдиною історичною батьківщиною яких є Крим.

Традиція зустрічей у ботсаду

Захід у ботанічному саду вже не перший рік збирає представників кримськотатарської, караїмської та кримчацької спільнот. Гості приходять у кримськотатарському одязі або у вишиванках; чимало присутніх мали одяг із поєднанням символів тамги і тризуба. Локацією для зустрічі традиційно обирають ділянку витких рослин — як метафору єдності народів, які «ростуть поруч і знаходять опору одне в одному».

Джерело: Вечірній Київ