Після важких поранень на фронті ветеран Федір Самбурський із Макіївки відкрив власну кавʼярню BARCIG в Ірпені. Раніше він втратив ногу, одну руку і частково зір після вибуху російського FPV-дрона. Попри це, Федір не лише варить каву для відвідувачів, а й допомагає облаштовувати ветеранський реабілітаційний центр у Пущі-Водиці. Його історію розповів «Східний варіант».
«Живий, трошки не здоровий, але в цілому все чудово»
Федір Самбурський пішов добровольцем на війну 8 березня 2022 року — просто після того, як привітав маму та сестру зі святом. Служив сапером у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти. Разом із побратимами розміновував і мінував території на Миколаївщині та Херсонщині, брав участь у контрнаступі 2023 року.
Під час виконання бойового завдання 24 листопада 2023 року поруч із Федором вибухнув дрон. Ветеран 17 днів провів у реанімації, переніс 25 операцій і 18 переливань крові.
«Живий, трошки не здоровий, але в цілому все чудово», — каже він.
Як біонічна рука допомагає варити каву
Після лікування Федір отримав біонічний протез від українського виробника Esper Bionics.
«Тицяю краще правою рукою, а от збити молоко чи взяти щось — це вже ліва», — жартує ветеран.
Завдяки протезу він може виконувати більшість побутових дій — готувати, прибирати, працювати з кавомашиною. «Навіть стріляв із протезом — витримав», — каже він.
Дві кавʼярні за рік: від TYTANOVI до власного бренду
Під час реабілітації Федір долучився до центру TYTANOVI, де згодом відкрив першу кавʼярню під цією ж назвою. Але згодом пішов із проєкту й вирішив створити власну справу.
Так у 2024 році в одному з житлових комплексів Ірпеня зʼявилася кавʼярня BARCIG. Тут Федір сам готує каву, коктейлі й десерти. На полицях — символічні речі: мініатюрна стела Донецької області, сіль із Соледару, ветеранська атрибутика.
«Люди приходять, дякують за службу, іноді просто мовчки прикладають руку до серця. Але здебільшого — просто хочуть кави. І це добре», — усміхається Федір.
Що далі: реабілітаційний центр і мультиплатформа для ветеранів
Паралельно з кавʼярнею Федір допомагає облаштовувати новий реабілітаційний центр у Пущі-Водиці. Там буде все необхідне для відновлення військових: пандуси, басейн, ліфт і спеціалізоване обладнання.
Ветеран також мріє запустити цифрову платформу для людей з інвалідністю — із юридичною допомогою, каталогом пільг і маркетплейсом адаптованих товарів.
«Бажання — це тисяча можливостей, а небажання — тисяча причин», — каже він.
Чому це важливо знати
Історія Федора Самбурського — приклад, як ветерани після важких поранень повертаються до активного життя, створюють робочі місця та підтримують побратимів. Його кавʼярня в Ірпені стала не лише бізнесом, а й місцем спілкування, сили та віри в майбутнє.
