За словами Ткаченка, теруправління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Києві зафіксувало десятки випадків, коли землю використовують не відповідно до цільового призначення, а оренда нараховується за застарілою оцінкою, заниженою у 4–5 разів. У деяких випадках власники обходять Київраду, не укладаючи договорів, і фактично не сплачують нічого.

Окремо Ткаченко звернув увагу на ситуацію з дебаркадерами — об’єктами, які можуть використовуватись як житло, готелі або ресторани, але не мають жодної публічної реєстрації. За його словами, у Києві взагалі немає карти плавзасобів, прозорих правил їхньої реєстрації та оподаткування, а також відкритих електронних аукціонів. Відтак бюджет столиці втрачає потенційно великі кошти, а самі об’єкти перебувають поза контролем — ні безпековим, ні екологічним.

Ткаченко наголошує, що відповідальність за такі зловживання мають нести або чиновники Київради, або відповідальні служби КМДА, зокрема Департамент земельних ресурсів. За оцінками КМВА, лише поверхневе вивчення теми вже дає підстави говорити про втрати у сотні мільйонів гривень.

Чому це важливо знати

В умовах війни та дефіциту міського бюджету такі схеми свідчать не лише про недбалість, а й про можливу корупцію в системі управління ресурсами столиці. Виявлення та припинення подібних практик — питання фінансової справедливості, безпеки та ефективного функціонування міста. Публічність і прозорість щодо використання земель і водних об’єктів мають стати пріоритетом для влади.