Його суть — для призначення на державну службу чоловіки зобов’язані будуть пройти не просто базову військову підготовку, а повноцінну військову службу.

Це означає, що після скасування воєнного стану, на державні посади не зможуть потрапити чоловіки, які її не проходили. Винятки передбачено лише для осіб, визнаних непридатними до служби за станом здоров’я.

Цікаво, що Національне агентство України з питань державної служби (НАДС) виступило проти таких новацій. У своєму висновку голова агентства Наталія Алюшина вказала, що законопроєкт звужує коло потенційних кандидатів, суперечить принципу добору за професійними критеріями, і «може поглибити кадровий голод».

«Робота державного службовця полягає у виконанні складних аналітичних, нормотворчих, прогностичних завдань, які можуть якісно виконувати і ті працівники, які не проходили військову службу», — йдеться у висновку НАДС.

Також у проєкті не враховано, що більшість студентів — потенційних кандидатів на держслужбу — мали би проходити базову загальновійськову підготовку ще під час навчання. Але автори 13347 пропонують взагалі скасувати цю норму (виключити статті 9 і 10-1 із Закону «Про військовий обов’язок і військову службу»), замінивши її підготовкою до національного спротиву.

Однак така підготовка, згідно з текстом законопроєкту, не зараховується як еквівалент військової служби. Тобто навіть якщо студент готувався до нацспротиву — це не відкриє йому шлях до держслужби без фактичного проходження служби у ЗСУ.

Ще в 2024 році в межах закону №3633-IX передбачалося, що із 1 вересня 2025 року запроваджується базова підготовка для:

• студентів закладів вищої освіти;
• майбутніх держслужбовців, прокурорів, працівників органів місцевого самоврядування.

Однак законопроєкт №13347 фактично скасовує цей механізм і робить прохід на державну службу можливим лише через армію.

Окремо варто зазначити, що така ж вимога (обов’язкове проходження військової служби) пропонується і для жінок-претенденток на посаду прокурора — що, фактично, є новелою, не узгодженою з попередніми нормативами.

Чому це важливо знати

Запропоновані зміни можуть кардинально змінити підхід до формування кадрового резерву державної служби. Замість професійного відбору на основі знань і досвіду, новий законопроєкт створює фільтр за ознакою військового досвіду. Це загрожує порушенням принципу рівного доступу до публічної служби, потенційним відтоком молодих фахівців, які не проходили службу, і може спричинити дефіцит кадрів в органах влади. Рішення парламенту з цього приводу матиме системний вплив на всю архітектуру публічного управління в Україні.