За словами Віталія Кличка, «робота Київради умисно саботується». Упродовж року пленарні засідання зривали через брак кворуму, блокування з боку фракцій «ЄС» та «Слуги народу», конфлікти довкола відставки секретаря ради. Особливо показовим став провал голосування за ключові рішення — план роботи Київради, перейменування топонімів, створення комісій тощо.

Навіть на найбільш результативному засіданні 30 січня, де розглянули 27 питань, Кличко виступив із заявою про тиск на міську владу з боку правоохоронців — понад 200 обшуків і майже 100 підозр лише за рік. У результаті лише частина питань була ухвалена, інші — перенесли або провалили через внутрішні суперечності.

Для порівняння: у 2024 році Київрада проводила шестигодинні засідання, ухвалювала понад 1200 рішень за той самий період, але значна частина — це сумнівні «земельні пакети». Попри регламентні зміни, засідання часто проходили «в пакетному режимі», без належного обговорення. Частина депутатів із минулого скликання фігурує в корупційних розслідуваннях.

Зараз, попри заяви про реформи та прозорість, окремі обранці намагаються скасувати важливі рішення, зокрема ті, що стосуються «туалетних схем». Усе це відбувається на тлі загального згортання публічного контролю й уваги до місцевої політики.

Чому це важливо знати

Київ — центр місцевого самоврядування в Україні, і його приклад задає тон для всієї країни. Блокування роботи Київради не лише гальмує ухвалення критичних для громади рішень, а й створює передумови для повернення корупційних схем. Прозорість, результативність і підзвітність місцевої влади мають бути пріоритетом, особливо під час війни, коли суспільна довіра критично важлива.