Загалом у Бельгії знерухомлено 258 мільярдів євро, з них 202 мільярди — у депозитарії Euroclear у Брюсселі. Ні Бельгія, ні Euroclear не погоджуються вилучити ці кошти для передачі Україні.

П’ять пунктів проєкту резолюції

Модератор заходу, керівник Центру дослідження Росії Володимир Огризко запропонував проєкт резолюції, який мали доповнити за результатами обговорення:

1. Резолюція Генасамблеї ООН № 3314 «Визначення агресії» 1974 року називає агресією застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави. Дії Росії проти України повністю відповідають цьому визначенню.
2. За злочин має наставати відповідальність, зокрема фінансова.
3. Знерухомлені активи мають бути визнані частиною такої відповідальності — ЄС має для цього всі юридичні підстави.
4. ЄС має заявити, що не прийматиме позови Росії та її агентів щодо використання цих активів.
5. ЄС треба заохотити до пропорційного використання знерухомлених коштів, щоб країни союзу бачили в цьому власний економічний інтерес.

«Схвалення резолюції, до речі, свого часу ініціював Радянський Союз», — нагадав Огризко.

Репараційний кредит і політика єдиного голосу

Народний депутат, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення українська влада не розробила політику єдиного голосу (One Voice Policy). Тож зусилля на різних рівнях не були консолідовані.

За його словами, результати круглого столу можуть стати фундаментом для такої політики, але позицію має затвердити вище військово-політичне керівництво.

Активи знерухомили ще наприкінці лютого 2022 року, а активно обговорювати тему почали лише у 2024–2025 роках, наголошує Осадчук. Тоді проти вилучення виступили американці, а європейські прихильники України запропонували альтернативу — репараційний кредит.

Суть схеми: знерухомлені активи слугують гарантією коштів для України, а повертати їх доведеться лише після того, як Росія відшкодує збитки.

«Це дуже елегантна юридична схема, яку придумали наші друзі. Завдяки цій ідеї російські гроші можуть працювати на Україну», — заявив нардеп.

Чому активи досі не використали

Професор, фахівець із міжнародного приватного права Анатолій Довгерт зазначив, що правова база для вилучення є:

• право на контрзаходи проти агресора;
• резолюція ООН про визначення агресії;
• стаття 51 Статуту ООН про колективну самооборону.

Проте жоден варіант не застосували на практиці: бракує прецеденту і політичної волі. Одна з причин — страх судової тяганини. Люксембург, який заморозив активи Михайла Фрідмана, отримав від нього позов на 16 мільярдів доларів, і Бельгія остерігається такого сценарію.

«Справа за політичним рішенням. Міжнародних партнерів не треба переконувати, вони все прекрасно знають», — пояснив Довгерт.

Що пропонують експерти Фундації Пилипа Орлика

• Юрист Максим Баришніков радить запровадити спеціальний податок чи збір на економічну діяльність росіян і шукати російські кошти не лише в Бельгії, а й у Франції, Великій Британії та Німеччині. Щодо капіталу в США — звертатися до американських судів.
• Дипломат Володимир Єльченко додав Австрію, де після 1945 року лишилося багато закинутих об’єктів російської власності, які можна продати.
• Економістка Леся Яструбецька нагадала про віртуальні активи. За її даними з посиланням на дослідження Chainalysis, лише за 2025 рік Росія за допомогою криптовалюти обійшла санкції на 93 мільярди доларів. Механізм їх конфіскації вже формує європейське право.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали: виставку про Лавру показали в ООН і закликали виключити Росію з Радбезу. Також ми повідомляли: у Києві презентували «Звіра в машині» про ШІ і майбутнє війни.