Будівлю знищено до фундаменту, що підтверджують фотографії, оприлюднені журналісткою Лесею Падалкою. Коментатори у соцмережах з іронією зазначають: «Немає ані “Київпроєкту”, ані його будівлі». Громадськість також обурена відсутністю інформації про долю архівів інституту. Частину повоєнної документації, за словами голови Ради з урбаністики Віталія Селика, вдалося зберегти в Києві, решту передано до Харкова.

Реконструкція почалася в серпні 2022 року, попри судову заборону 2021 року. Девелопери — компанії SAGA Development і Perfect Group — обіцяли багатофункціональний простір з музеєм, зимовим садом, апартаментами та просторами для урбаністів. Однак проєкт набув цілком комерційного характеру: замість реновації — повне знесення, а замість збереження — плани звести будівлю вдвічі вищу за дозволену в охоронній зоні (24 поверхи замість максимум 9).

Будівлю інституту ще у 2018 році придбав ексзаступник мера Черновецького Денис Басс, після чого з’явилася компанія Kyivproekt Development. Саме з того часу активісти фіксували спроби відмови від архітектурної спадщини на користь прибуткової забудови.

Наразі забудовники утримуються від коментарів, а архітектурна спільнота називає ситуацію «брутальним знесенням бруталізму». Архітектор Гліб Ушаков наголошує, що це — не ревіталізація, а втрата просторової ідентичності та спадку модерністського Києва.

Чому це важливо знати

Цей кейс є показовим прикладом того, як риторика «реновації» може приховувати повне знищення архітектурної спадщини в інтересах девелоперів. Відсутність публічного контролю, нехтування містобудівними обмеженнями та маніпуляції з охоронними зонами ставлять під загрозу не лише окремі будівлі, а й цілісність історичного середовища Києва. Це тривожний сигнал про системну кризу в управлінні міським простором.