Петицію «за» приватизацію подав засновник компанії Inzhur Андрій Журжій. У квітні 2025 року компанія також подала офіційну заяву про включення Житнього ринку до переліку об’єктів приватизації. У проєкті від Inzhur передбачалося оновлення зовнішнього вигляду та зонування будівлі, зокрема створення сучасного ринку на другому поверсі й у внутрішньому дворику. Оновлений варіант концепції було презентовано 23 квітня після громадських обговорень.

Петицію проти приватизації ініціювали Леонід Марущак, Ельміра Еттінгер, Олена Борисова та інші дослідники. Вони вимагали надати будівлі статус пам’ятки культурної спадщини за кількома видами: архітектура, містобудування, наука, техніка, монументальне мистецтво. У документах зазначено, що приватизація або реконструкція без охоронного статусу може зруйнувати унікальний об’єкт.

Міський голова відповів, що нині департамент охорони культурної спадщини ще опрацьовує питання внесення Житнього ринку до переліку щойно виявлених об’єктів. Лише після завершення цієї процедури можна буде ухвалити остаточне рішення щодо його майбутнього. Крім того, за чинним рішенням Київради від 2003 року, ринок формально не підлягає приватизації.

Чому це важливо знати

Історія навколо Житнього ринку ілюструє конфлікт між інвестиційними ініціативами та потребою збереження архітектурної й культурної спадщини. Від остаточного рішення щодо його охоронного статусу залежить не лише доля будівлі, а й прецедент, як столиця поводиться зі своїм модерністським спадком.