Історична будівля постраждала внаслідок масштабної техногенної аварії, що сталася 9 січня 2025 року.

Тоді одночасно було пошкоджено два об’єкти культурної спадщини — будинки №21 та №23. Унаслідок пориву тепломереж:

• тисячі літрів окропу під тиском почали вимивати цегляну кладку до 2 метрів висоти,
• було зруйновано опорні перекриття та пошкоджено цегляні стіни першого поверху,
• згодом почав руйнуватися другий поверх, а віконні рами буквально зависли в повітрі.

Через затримку з протиаварійними роботами фахівці висловлювали загрозу обвалу, пропонуючи частковий демонтаж будинку №23, щоб врятувати сусідній об’єкт 1901 року, що належав Федору Горячці.

Втім, завдяки складному інженерному рішенню, обидві споруди вдалося зберегти. Проєкт реконструкції включав підсилення основ, відновлення кладки та опор, а також реставрацію архітектурних деталей арки та проїзду.

Окрему подяку за координацію зусиль було висловлено очільнику КМВА Тимуру Ткаченку, який сприяв порятунку будівлі.

Чому це важливо знати

Цей випадок став прикладом того, як негайне реагування, фаховий підхід і громадська солідарність можуть врятувати унікальну архітектурну спадщину навіть у критичних обставинах. Збереження історичних будівель у Києві — не лише про естетику, а про цілісність міського середовища, пам’ять і тяглість поколінь. Реконструкція таких об’єктів також задає новий стандарт для дій влади у випадках техногенних загроз.