Головні новини Києва сьогодні

Контекст

Мінський масив у Києві вже потерпає від перевантаження — шкільні заклади переповнені, громадський транспорт перевантажений, у дворах не вистачає місця для паркування. В цих умовах мешканці з подивом і обуренням дізналися, що замість відновлення знесеного у 2021 році ТЦ «Полярний» на території планують побудувати п’ять 25-поверхових житлових будинків. Причому перший паспорт будівництва повідомляв лише про відкриття «МакДональдзу», а решту ЖК — IV та V черги — не афішували до весни 2025 року.

Активна частина громади організувала мітинги, звернення та петиції, вимагаючи зберегти торговельну функцію території. Їхня позиція: масив з населенням близько 70 тисяч осіб потребує не нового житла, а комерційної, соціальної та транспортної інфраструктури.

Проблеми забудови

1. Суперечність з інтересами громади

Мешканці вимагають відновити торговий центр — нетипову ситуацію для Києва, де зазвичай громада бореться проти ТРЦ, а не за. На їхню думку, на території доречніше було б побудувати сучасний комерційний об’єкт, можливо з мінімальним обсягом житла.

2. Проблеми з орендою землі

Ключовий аргумент активістів — формальна невідповідність поновлення оренди землі компанії «Харон-Вестоіл». Договір, підписаний у 2012 році, мав бути переглянутий у 2022-му, але поновили його підозріло швидко — «з голосу» під час засідання Київради. Чиновники проігнорували низку звернень, зокрема від співвласників будинків, що стоять на цій самій ділянці, і які не давали згоди на продовження оренди.

Крім того, об’єкт уже вважається повністю забудованим відповідно до попередньої містобудівної документації, а нові черги житла виходять за межі визначеного проєкту.

3. Порушення будівельних норм

Активісти заявляють про десятки порушень:

• будівництво без детального плану території;
• перевищення щільності забудови;
• відсутність належних соціальних об’єктів;
• відсутність аналізу інженерно-геологічних умов;
• неузгодженість із Генпланом, який передбачає громадську, а не житлову забудову.

Щобільше, забудовник посилається на містобудівні умови 2012 року, хоча ці документи вже втратили чинність після завершення попередніх черг у 2019-му.

4. Інфраструктурне перевантаження

Поява ще одного великого ЖК у вже навантаженому районі загрожує:

• подальшою деградацією соціальної інфраструктури — щодо шкіл, садків, лікарів;
• загостренням проблеми паркування — вже сьогодні у двори не можуть проїхати екстрені служби;
• колапсом на дорогах — з урахуванням нових 3000 мешканців;
• браком зелених зон — на додачу до існуючої урбаністичної ущільненості.

5. Маніпуляції з комунікацією

Інформацію про будівництво ЖК не афішували — громада дізнавалася про нові плани через публікації в місцевих пабліках. Громадські слухання не проводилися. Під час останнього мітингу представники забудовника пообіцяли відкрити інформацію про житлові черги та розмістити оновлений паспорт об’єкта — але вже після початку продажів.

Реакція влади

Попри підтримку петиції з боку мера Віталія Кличка, жодної реальної дії міська влада не здійснила. Комісію, яка мала перевірити законність забудови, очолював посадовець, якого згодом заарештували за підозрою у земельній корупції — Петро Оленич. Робота комісії призупинена через воєнний стан. Фактично жодне зі звернень громади не було розглянуте по суті.

Чому це важливо знати

Історія Polar Park — це показовий приклад того, як формальна законність може прикривати глибоко конфліктну, невиважену й суспільно шкідливу забудову. Вона демонструє слабкість механізмів громадської участі, непрозорість міського планування та ризики корупційного впливу в управлінні землею. Для киян це ще одне нагадування: комфортне життя в місті — це не лише квадратні метри житла, а й доступ до шкіл, транспорту, зелених зон і справедлива комунікація з забудовником.