Версія слідства: викрадення, чотири доби неволі та розстріл на полігоні

За версією обвинувачення, у другій половині червня Лучанов з особистих мотивів вирішив організувати викрадення двох мешканців Калинівки та залучив до цього вісьмох підлеглих військової частини А5001. У ніч проти 28 червня група проникла на подвір’я братів на вулиці Садовій. Один із військових поранив Романа Мосейчука пострілом у ногу, після чого чоловіків зв’язали, зав’язали їм очі та вивезли автомобілями Mercedes Vito і Mitsubishi L200 до розташування частини поблизу Полтави. Там їх незаконно утримували до 1 липня.

Того дня, стверджує прокурор, Лучанов вирішив убити братів, щоб приховати викрадення, і доручив це командиру батальйону Олексію Долголенку. Той нібито окремо вивіз кожного з полонених на полігон: Максима Мосейчука застрелив пострілами в голову, а Романові завдав не менше восьми поранень голови та верхньої частини тіла. Тіла він закопав у заздалегідь викопану яму й відзвітував командиру.

Дії Лучанова кваліфікували як організацію умисного вбивства двох викрадених осіб, вчиненого за попередньою змовою з метою приховати інший злочин, а також організацію викрадення (ч. 3 ст. 27, п. 1, 3, 9, 12 ч. 2 ст. 115 і ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146 Кримінального кодексу). Санкція — до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

Чому прокурор просив арешт без застави

Сторона обвинувачення назвала кілька ризиків. Головний — переховування: після викриття групи Лучанов, за словами прокурора, змінив телефони, поміняв транспорт і покинув частину, а правоохоронці певний час встановлювали його місцеперебування, доки не затримали його в Києві 13 липня о 12:35. Другий ризик — можливий вплив на свідків, адже більшість із них — підлеглі підозрюваного. Прокурор також згадав про ознаки самовільного залишення частини та дезертирства, тому наполягав на триманні під вартою в київському СІЗО без визначення розміру застави.

Захист: у протоколах допитів Лучанова не згадують

Адвокат Денис Лисов наголосив, що семеро підозрюваних у викраденні під час допитів не називали прізвища його підзахисного, а вказівки на місці, за протоколами, давала інша особа. Кілька свідків упізнали військового, який представлявся командиром 155-ї бригади, і це був не Лучанов. Протоколу допиту Долголенка, який підтверджував би наказ про вбивство, у матеріалах клопотання, за словами захисника, немає.

Лисов також вказав на суперечність між формулюваннями про «завідомо незаконний наказ» і «попередню змову групи осіб» та нагадав, що на момент подій Лучанов перебував у відпустці, тож за статутом не міг віддавати накази. Захист просив дозволити заставу з електронним браслетом, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини.

Позиція самого підозрюваного

Лучанов заявив, що з підозрою не згоден і братів ніколи не бачив, однак не заперечував проти тримання під вартою та пообіцяв співпрацювати зі слідством. Зникнення після оголошення підозри він пояснив тим, що укладав договір з адвокатами і одразу після цього прибув до слідчих «з речами». За інформацією NV, у перерві засідання він розповів журналістам про погрози його сім’ї. У підозрюваного троє неповнолітніх дітей.

Чому це важливо знати

Строк тримання під вартою рахують від моменту затримання, тож він спливає 10 вересня. Захист має п’ять днів на апеляцію. Загалом у справі десять підозрюваних: вісьмом військовослужбовцям суд раніше вже обрав арешт на 60 діб. Ухвала про запобіжний захід не є вироком: винуватість Лучанова може встановити лише суд за результатами розгляду справи по суті.

Раніше ми писали

Kyiv.News стежить за цією справою від перших повідомлень: ми розповідали, як командира 155-ї бригади оголосили в розшук за підозрою у викраденні й вбивстві двох людей, а також про його затримання в Києві, після якого кількість фігурантів зросла до десяти.