Село Мила на Київщині: 38 загиблих внаслідок атаки (оновлено)
У селі Мила на Київщині тривають безперервні роботи з ліквідації наслідків російського удару по складу боєприпасів: кількість загиблих зросла до 38, ще четверо мешканців вважаються зниклими безвісти, а 20 осіб отримали поранення — серед них двоє дітей, повідомляє КМВА. Пошуково-рятувальна та піротехнічна операції триватимуть, доки не завершиться робота на всій території ураження.

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Як ми раніше писали, удар по Милій стався ввечері 28 серпня і спричинив масштабні руйнування та численні жертви серед цивільного населення — відтоді кількість підтверджених загиблих поступово зростала в міру розбору завалів. Більшість пожеж рятувальникам вдалося загасити, однак піротехнічні підрозділи ДСНС продовжують цілодобово виявляти й знешкоджувати вибухонебезпечні предмети. Масштаб забруднення території значний, тому ця робота триватиме стільки, скільки буде потрібно.
Пошук зниклих і допомога постраждалим
Пошуки чотирьох зниклих безвісти мешканців не припиняються — рятувальники продовжують розбирати завали цілодобово, залучаючи важку техніку та кінологів. Усі екстрені служби залишаються на місці події та надають допомогу постраждалим, зокрема психологічну. КМВА висловила співчуття рідним і близьким загиблих.
Масштаб руйнувань і компенсації постраждалим
Унаслідок удару пошкоджено 194 приватні домоволодіння та 14 багатоквартирних будинків, а також соціальні й адміністративні установи, підприємства та об’єкти бізнесу, повідомляє Київська ОВА.
За дорученням прем’єр-міністра Сергія Корецького урядовці вже працюють на місці — до завтра мають підготувати рішення про виділення коштів із резервного фонду на компенсації постраждалим. У владі наголошують: пріоритет — якнайшвидше відновлення зруйнованого і повернення мешканців до власних домівок.
Розслідують причину: детонація складу боєприпасів
Подія в селі Мила стала вже другим публічно підтвердженим випадком детонації боєприпасів через їхнє зберігання поруч із житловими районами Київщини. До встановлення причин і обставин залучені Генеральна прокуратура, МВС та СБУ. Мешканцям прилеглих до подібних об’єктів територій радять стежити за офіційними повідомленнями Київської ОВА щодо можливих зон евакуації та обмежень пересування. Детальніше про перебіг розслідування ми писали раніше.
За даними ЗМІ, більшість загиблих — мешканці розташованого поруч пансіонату для людей похилого віку та людей з інвалідністю. Серед загиблих — і голова сусідньої Дмитрівської громади Тарас Дідич, який одним із перших виїхав допомагати постраждалим. Президент Володимир Зеленський заявив, що боєприпаси не можуть зберігатися поруч із житловими будинками, і наголосив на потребі встановити відповідальних за таке рішення.
Майже 2 тисячі дронів за тиждень — по всій країні
Удар по Милій стався на тлі масштабної атакувальної активності Росії. Лише за поточний тиждень росіяни випустили проти України майже 2 тисячі ударних дронів, понад 1600 авіабомб та 31 ракету різних типів, зокрема північнокорейську балістику. Фактично цілодобово тривають удари по прифронтових і прикордонних громадах — Нікополь, Краматорськ, Херсон, громади Харківщини, Запоріжжя, Дніпровщини, Донеччини та Сумщини.
Численні тривоги охопили й Київ та інші регіони через реактивні дрони. Зафіксовано влучання по житлових будинках і цивільній інфраструктурі в кількох областях. Посилення захисту від цього терору українська влада визначає одним із пріоритетів найближчих тижнів.
Чому це важливо знати
Загибель десятків людей у пансіонаті для літніх людей та людей з інвалідністю, поруч з яким зберігалися боєприпаси, ставить питання не лише до Росії, яка завдала удару, а й до тих, хто відповідав за безпеку такого сусідства в Україні. Розслідування Генпрокуратури, МВС та СБУ має дати відповідь, хто допустив небезпечне розташування вибухонебезпечних матеріалів біля житлової забудови та об’єкта з вразливими мешканцями.
Актуальні дані про повітряні тривоги й наслідки атак — на мапі подій Києва, оновлення кожні 15 хвилин.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →







