Що сталося

Підозрюваний обіймав посаду інспектора ситуаційного відділу одного з підрозділів Національної поліції та мав офіційний доступ до інформаційно-комунікаційної системи відомства. Цей доступ дозволяв йому здійснювати пошукові запити в базах даних поліції, які містять чутливу інформацію про громадян України.

3 грудня 2025 року інспектор здійснив несанкціоновані пошукові запити щодо одного з командирів добровольчого формування. Він використав службові повноваження всупереч інтересам служби — отримана інформація потрапила до представника спецслужб рф, який організовував підготовку замовного вбивства українського військового діяча.

Проте українські правоохоронці вчасно відстежили ланцюжок передачі даних. Злочин було викрито, а саме «вбивство» інсценовано в межах спецоперації — це дозволило задокументувати злочинну діяльність усіх учасників.

Поліцейському повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу: державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 КК України), та несанкціоноване перехоплення інформації з автоматизованих систем, що призвело до її витоку (ч. 2 ст. 362 КК України). За скоєне йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Чому це відбувається

Російські спецслужби систематично намагаються вербувати працівників українських силових відомств, які мають доступ до закритих баз даних. Інформаційно-комунікаційна система Національної поліції містить персональні дані мільйонів громадян, відомості про розшук, реєстрацію транспортних засобів та іншу чутливу інформацію.

Для ворога особливу цінність становлять дані про командирів добровольчих формувань та інших військових діячів — ці відомості використовуються для планування замовних убивств та диверсій на території України. Доступ до поліцейських баз даних дозволяє встановити адреси реєстрації, маршрути пересування та контакти потенційних цілей.

Вербування правоохоронців є частиною ширшої стратегії ворога — за час повномасштабної війни СБУ викрила близько 130 агентурних мереж, до яких входило майже 600 російських агентів. Серед завербованих були і представники силових структур з доступом до службових систем.

Хто відповідає

Досудове розслідування у цій справі здійснюють слідчі Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань Національної поліції (ДВБ). Процесуальне керівництво забезпечує Київська обласна прокуратура. Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини злочину та можливих співучасників.

За протидію ворожим агентурним мережам всередині силових структур відповідає контррозвідка СБУ спільно з підрозділами внутрішньої безпеки відповідних відомств. ДВБ Національної поліції розслідує злочини, вчинені працівниками поліції під час виконання службових обов’язків. Саме злагоджена робота цих органів дозволила вчасно виявити зрадника та запобігти вбивству.

Що роблять зараз

Слідчі СБУ та ДВБ продовжують розслідування з метою встановлення повного кола причетних осіб. Зокрема, з’ясовується, чи діяв підозрюваний самостійно, чи був частиною ширшої агентурної мережі ворога всередині правоохоронних органів.

Цей випадок не є поодиноким. Лише протягом останніх місяців українські правоохоронці неодноразово запобігали замовним убивствам, організованим російськими спецслужбами. Ворог продовжує полювати на українських військових командирів, добровольців та громадських діячів, використовуючи для збору інформації як завербованих агентів, так і працівників державних установ.

Чому це важливо знати

Справа є показовим прикладом того, як навіть рядовий поліцейський з доступом до закритих баз даних може стати ключовою ланкою у підготовці замовного вбивства. Один несанкціонований запит в системі — і критична інформація потрапляє до ворога.

Водночас успішна спецоперація з інсценуванням вбивства свідчить про високий рівень координації між українськими спецслужбами. Подібні операції дозволяють не лише врятувати життя потенційної жертви, а й задокументувати злочинну діяльність усіх учасників ланцюжка — від рядового виконавця до замовника з-за кордону.

Ця справа також ставить питання внутрішнього контролю у поліції — наскільки ефективно відстежуються запити працівників до закритих баз даних та чи існують механізми автоматичного виявлення підозрілих дій.

Раніше ми писали

Нещодавно ми повідомляли, що київський айтішник отримав довічне ув’язнення за державну зраду — він коригував російські удари по теплоелектроцентралях Київщини на замовлення фсб. Також ми розповідали про випадок, коли 21-річний киянин підпалив поштомат «Укрпошти», потрапивши у схему шахраїв, які видавали себе за співробітників СБУ. Крім того, на Софіївській Борщагівці затримали чоловіка зі складом боєприпасів — злочинну діяльність задокументували співробітники СБУ спільно з поліцією.