У Чорнобильській зоні знайшли грибок, який блокує радіацію: значення відкриття
Темний грибок Cladosporium sphaerospermum, знайдений на території Чорнобильської АЕС, виявив здатність поглинати іонізуюче випромінювання та використовувати його для росту, повідомляє Interesting Engineering. Дослідження показали, що цей вид розвивається навіть у зруйнованих приміщеннях реактора. Науковці вважають, що у майбутньому такі гриби можуть посилити захист від радіації у космічних місіях. Експерименти тривають, а результати викликають значний інтерес у сфері астробіології.
Що саме з’ясували вчені
Дослідники встановили, що чорнобильські гриби не просто витримують підвищені рівні радіації — вони здатні використовувати її як джерело енергії. Це явище отримало назву радіосинтезу.
У публікації зазначено, що меланін у клітинах грибка, який також визначає пігментацію шкіри людини, бере на себе функцію поглинання випромінювання.
Як відкрили грибок
Перші зразки виявила у 1997 році українська мікологиня Неллі Жданова. Грибок ріс на стінах, стелі та всередині конструкцій реактора, які залишались зонами з небезпечним рівнем випромінювання.
Подальше вивчення показало, що меланізовані гриби реагують на радіацію підвищенням темпів росту.
Що показали експерименти
У 2007 році дослідження продемонструвало: меланізовані гриби в лабораторії росли швидше під впливом радіоактивного цезію. Це вказувало на їхню здатність перетворювати випромінювання на метаболічну енергію.
Згодом зразки C. sphaerospermum відправили на Міжнародну космічну станцію. Там грибок показав істотно вищу швидкість росту порівняно з контрольними зразками на Землі, а також здатність екранувати частину космічного випромінювання.
Які можливості відкриває колонія грибка
У статті зазначено, що чорнобильський грибок може стати альтернативою важким металам, які традиційно використовують для радіаційного захисту. Біоматеріал легкий, здатний до самовідновлення та може вирощуватися безпосередньо на місці.
Астробіолог NASA Лінн Дж. Ротшильд розглядає можливість створення «мікоархітектури» — житлових середовищ на Місяці чи Марсі, стіни яких одночасно захищатимуть від космічних променів.
Контекст: ситуація на ЧАЕС
Як повідомляв УНІАН, під саркофагом ЧАЕС фахівці зафіксували підвищення активності нейтронів через зміну розподілу вологи всередині руїн реактора. Учені наголошують, що йдеться не про відновлення ланцюгової реакції. Датчики відзначили стрибок у 2019 році, після чого показники знизилися до нового стабільного рівня.
Чому це важливо
Чорнобильський грибок може стати основою для нових технологій захисту від радіації у космічних польотах, що є критично важливим для довготривалих місій. Біологічний екран, здатний рости та відновлюватися, може зменшити витрати на запуск матеріалів і змінити підхід до будівництва космічних поселень. Дослідження цього грибка також допомагає ширше зрозуміти, як життя адаптується до екстремальних умов.
