Як відбулась церемонія і хто був присутній

Учасники поклали квіти і запалили свічки пам’яті — у тиші ночі, у ту саму мить, коли 40 років тому світ розділився на «до» і «після». У церемонії взяли участь міський голова Славутича Юрій Фомічев та народна депутатка України Ольга Василевська-Смаглюк.Церемонія пройшла у Славутичі — місті, яке 1986 року зводили спеціально для переселенців із зони відчуження та персоналу ЧАЕС. Сьогодні воно знову прийняло тих, хто рятується від трагедії, — цього разу від російської агресії.

Хто стримав катастрофу і яку ціну заплатив

Тисячі людей — пожежники, військові, медики, інженери — стали на захист життя там, де панувала невидима небезпека. Вони йшли туди, де була небезпека, не думаючи про себе. Як ми раніше писали, серед безпосередніх ліквідаторів 237 осіб отримали діагноз гострої променевої хвороби, 28 з них загинули впродовж перших двох місяців. Завдяки їхньому подвигу вдалося стримати наслідки, які могли бути ще страшнішими для всього світу.

Чому ця пам’ять набуває нового сенсу у 2026 році

Чорнобильська трагедія перегукується з тим, що Україна переживає сьогодні. Знову — небезпека для всієї Європи. Знову — люди, які захищають інших ціною власного життя. Паралель між ліквідаторами 1986-го та захисниками сьогодні — не метафора, а реальність. Як ми раніше писали, до 40-х роковин у Верховній Раді відбулись слухання, де розглядали досвід чорнобильської катастрофи крізь призму сьогоднішніх викликів для країни.

Чому це важливо знати

40-ві роковини Чорнобиля — це не лише про минуле. Це нагадування про те, що безпека крихка, а ціна подвигу — реальна. Для Славутича, де живуть нащадки ліквідаторів і сьогоднішні переселенці, ця дата має особливий сенс. Свічки, запалені о 01:23, — символ пам’яті та відповідальності за те, щоб такі трагедії не повторювались.

Раніше ми писали

До 40-х роковин катастрофи Довженко-Центр відкрив кінопрограму «Чорнобиль-40»: як ми раніше писали, цикл об’єднує покази документальних фільмів із лекціями та дискусіями про уроки ЧАЕС.