Що сталося

Справа складається з двох окремих епізодів. У першому троє військових з частини на Київщині продали майже 23 тонни дизельного пального за 23,5 тис. доларів США. Начальник служби пального, начальник складу автомобільного пального та військовослужбовець з іншої частини перекачували дизель із резервуарів і вивозили його для збуту. Для прикриття вони змінювали номери автомобілів покупців на військові, а на контрольно-пропускних пунктах надавали підроблені документи.

Спільників викрили та затримали у вересні 2025 року в порядку ст. 208 КПК України. Їхні дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 28 та ч. 4 ст. 410 КК України — викрадення військового майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

Другий епізод значно масштабніший: вісім військовослужбовців протягом листопада 2024 – березня 2025 року заволоділи понад 50 тис. літрів дизельного пального, завдавши державі збитків на майже 1,9 млн грн. Організатором виступив заступник начальника логістики однієї з частин у смт Десна, який залучив ще сімох військових із різних підрозділів.

Спільники виготовляли фіктивні розпорядження про переміщення техніки та особового складу, оформлювали «дорожні листи» на вигадані відрядження та списували пальне, створюючи штучні «надлишки». Отримані від збуту кошти розподіляли між собою.

Чому це відбувається

Розкрадання військового пального — системна проблема, яка набула особливого масштабу в умовах воєнного стану. Військові частини отримують значні обсяги пально-мастильних матеріалів для забезпечення бойових дій, а контроль за їхнім використанням часто залишається формальним. Це створює умови для зловживань з боку посадових осіб, відповідальних за облік та розподіл.

Типові схеми включають завищення норм витрат, фіктивне списання пального на генератори чи бойові завдання, підроблення транспортної документації. Лише у 2025 році Державне бюро розслідувань та прокуратура викрили низку подібних схем у Київській, Рівненській, Миколаївській та Дніпропетровській областях — сумарний обсяг викраденого пального в усіх справах вимірюється сотнями тонн.

Хто відповідає

Дії обвинувачених у першому епізоді кваліфіковано за ч. 3 ст. 28 та ч. 4 ст. 410 КК України — викрадення військового майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.

У другому епізоді кваліфікація значно серйозніша: ч. 3 ст. 255 КК (створення злочинної організації), ч. 4 ст. 28 та ч. 4 ст. 410 КК (викрадення військового майна організованою групою), а також ч. 1 ст. 114-1 КК України — перешкоджання законній діяльності Збройних Сил. Це означає, що слідство розглядає дії обвинувачених не просто як розкрадання, а як організовану злочинну діяльність, що підривала обороноздатність країни.

Розслідування проводила Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону. Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачені вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

Що роблять зараз

Обидва обвинувальні акти вже направлені до суду. Це означає, що досудове розслідування повністю завершено, усі докази зібрані, і справа переходить до судової стадії. Обвинуваченим загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Паралельно правоохоронні органи продовжують системну роботу з виявлення подібних схем. ДБР та прокуратура у 2025 році значно посилили контроль за обігом пально-мастильних матеріалів у Збройних Силах, а виявлені справи демонструють зростання ефективності такої роботи.

Чому це важливо знати

Розкрадання 75 тонн дизельного пального — це не просто крадіжка майна. В умовах повномасштабної війни пальне є стратегічним ресурсом, від якого залежить мобільність військових підрозділів, робота генераторів та евакуаційного транспорту. Кожна тонна вкраденого дизелю — це потенційно паралізована техніка на передовій.

Масштаб виявлених схем свідчить про те, що проблема має системний характер і потребує не лише кримінального переслідування конкретних винних, а й реформування системи обліку та контролю за військовим майном.

Раніше ми писали

Проблема зловживань із військовим майном залишається однією з ключових тем антикорупційних розслідувань. Як ми раніше повідомляли, у Києві викрили схему продажу шести списаних кораблів ЗСУ за заниженою вартістю — підозри вручили чиновнику Міноборони та працівникам «Укрспецторгу». Також ми розповідали про гучний скандал із «золотими яйцями» Міноборони, де НАБУ і САП викрили схему закупівлі харчування для армії на сотні мільйонів. А на Київщині до суду скерували справу директорки з Борисполя, яка вимагала $26 000 за фейкове бронювання від мобілізації.