Прибутковий будинок на Рейтарській мав ліфт, водогін і розмовні труби
На розі Рейтарської та Стрілецької вулиць у Шевченківському р-ні Києва стоїть чотириповерховий прибутковий будинок, зведений на місці міської садиби з дерев’яним особняком і великим фруктовим садом. Будівництво почала власниця садиби З. Стаховська (Файницька), яка володіла ділянкою у 1908–1919 роках. Історію будинку на основі «Зводу пам’яток історії та культури України» розповідає сторінка «Реновація UA» у фейсбуці.
Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Що стояло на розі Рейтарської до прибуткового будинку
У другій половині XIX століття тут була звичайна для тодішнього Києва міська садиба: дерев’яний особняк, господарські споруди та фруктовий сад. Усе змінилося, коли ділянку отримала нова власниця і розпочала забудову. На розі двох вулиць з’явився великий прибутковий будинок на чотири поверхи з напівпідвалом.
Рейтарська сьогодні — одна з найпривабливіших вулиць старого центру, і як ми раніше писали, вона стала одним із улюблених місць киян для прогулянок. Цей будинок — одна з причин, чому тут варто піднімати голову і роздивлятися фасади.
Ліфт, водогін і розмовні труби: як облаштували квартири
Для початку XX століття оснащення будинку було передовим. У ньому працював електричний ліфт, а квартири на основних поверхах мали від п’яти до семи кімнат. Мешканцям передбачили:
- електричне освітлення, водогін і каналізацію;
- розмовні труби для зв’язку в кожній квартирі;
- каміни та кахляні груби;
- мідні котли, які дозволяли безперервно підігрівати воду;
- льохи та місце на горищі для сушіння білизни.
Окрім того, власниця тримала в будинку приватну бібліотеку.
Фасади з цегляним візерунком і вестибюль у дусі модерну
Архітектура будинку поєднує два підходи. Фасади прикрашені візерунчастим цегляним декором і ренесансними елементами, а вестибюль оформлений у стилі модерну. Тут збереглися мармурові сходи з металевими огородженнями та ліпнина з маками, лататтям і рослинним листям.
Саме через це поєднання будинок вважають пам’яткою київського домобудування перехідного етапу — від історизму до модерну.
Хто жив у будинку і що з ним сталося в радянський час
Серед мешканців будинку були відомі медики — терапевт Василь Виноградов і професор фармакології Антін Тржецеський.
У 1922 році садибу націоналізували. Під час капітального ремонту 1973–1976 років квартири перепланували під комунальні, а до будівлі внесли зміни.
Відомості про будинок наведено у «Зводі пам’яток історії та культури України. Київ» (книга 1, частина 3, 2003 рік).
Раніше ми писали
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →
