Як це відбулось

За словами Шмигаля, відключення від спільної енергомережі з Росією та Білоруссю відбулося за планом — у рамках технічної процедури, необхідної для вступу до ENTSO-E. Щоб приєднатися до європейської мережі, Україна мала двічі протягом року — узимку та влітку — пропрацювати по три дні в автономному режимі. Зимовий тест якраз припав на ніч початку масштабного вторгнення.

«У ніч нападу ми відключилися від пострадянської енергетичної системи. Це був плановий крок, який потім переріс у низку абсолютно неочікуваних рішень для української енергосистеми», — зазначив Шмигаль.

Після зв’язку з керівництвом Укренерго прем’єр ухвалив рішення не повертатися до мережі з Росією. Україна провела понад 20 діб в ізоляції та лише після цього підключилась до ENTSO-E — що стало, за словами Шмигаля, «одним із перших безвізів на шляху до повноцінної європейської інтеграції».

Чому це відбувається

Ще до початку масштабного вторгнення Україна кілька років готувалась до виходу з пострадянської енергетичної зони і входження в європейську. Наприкінці 2021 року було виконано всі необхідні технічні та політичні умови, а перехід планувався на 2022–2023 роки. Форс-мажор — початок повномасштабної війни — перетворив планову технічну процедуру на безпрецедентне рішення. Приєднання воюючої країни до енергосистеми Євросоюзу було ризикованим кроком і для самої Європи, проте тривалий автономний режим роботи довів технічну спроможність української енергосистеми.

Хто відповідає

Технічну координацію під час відключення і подальшого підключення до ENTSO-E забезпечувало НЕК «Укренерго» — оператор магістральних електромереж України. Політичне рішення про незворотній вихід з пострадянської мережі ухвалив уряд на чолі зі Шмигалем. Остаточне рішення про приєднання воюючої країни ухвалювало Європейське енергетичне співтовариство та Єврокомісія.

Що роблять зараз

Членство в ENTSO-E дало Україні можливість імпортувати електроенергію з Євросоюзу — і це стало критично важливим ресурсом в умовах енергетичного терору Росії. Впродовж трьох років повномасштабної війни ворог систематично атакує енергетичну інфраструктуру: теплоелектростанції, підстанції, ГЕС і ТЕЦ. Саме завдяки з’єднанню з Європою Україна здатна частково компенсувати знищені генеруючі потужності. Відновлення пошкодженої інфраструктури триває — проте кожна нова атака відкидає цей процес назад.

Чому це важливо знати

Рішення, ухвалене в перші години повномасштабного вторгнення, визначило енергетичну долю України на роки вперед. Без підключення до ENTSO-E зими 2022–2026 років могли б стати значно важчими — особливо в умовах масованих атак на генерацію. Як ми раніше писали, Київ пережив найгірші відключення за всю війну саме після систематичних ударів по ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та іншій генерації. Без доступу до імпорту з Європи ситуація була б катастрофічною.

Шмигаль також нагадав про подальші випробування: окупацію Запорізької АЕС, руйнування Каховської ГЕС і масштабний енергетичний терор. Та підкреслив — перший виклик, автономна робота в лютому 2022-го, «довів усьому світу нашу енергетичну стійкість».

Раніше ми писали

Ми розповідали, як Україна опинилась у критичній точці відновлення енергетики після серії атак взимку 2025–2026 років. Про те, чому київські ТЕЦ не зможуть відновити повну потужність до весни, ми писали у січні. Також ми повідомляли про дев’яту масовану атаку на теплоелектростанції ДТЕК з жовтня 2025 року — загалом з початку повномасштабного вторгнення енергетичні об’єкти компанії атакували понад 220 разів.