Чому це відбувається

З початку зимового сезону 2025-2026 років Київ переживає найскладнішу енергетичну кризу за весь час повномасштабного вторгнення Росії. Російські війська здійснили серію масованих атак на енергетичну інфраструктуру столиці та області, намагаючись залишити мільйони людей без світла, тепла та води в найхолодніший період року.

Перший критичний удар відбувся 27 грудня 2025 року, коли були пошкоджені найважливіші енергетичні об’єкти столиці — Київська ГЕС, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницька та Трипільська ТЕЦ. Ці атаки призвели до критичного дефіциту генерації електроенергії та теплопостачання в столичному регіоні.

Як ми повідомляли раніше, ситуація ускладнилася після повторних ударів 9 січня та 20 січня 2026 року. Після першої атаки без теплопостачання залишилися близько 6000 багатоповерхівок Києва. Енергетики та комунальники працювали цілодобово, щоб до 17 січня відновити тепло майже у всіх постраждалих будинках.

Однак 20 січня Росія завдала повторного удару по енергооб’єктах столиці. Внаслідок цієї атаки без тепла знову опинилися 5635 багатоповерхівок — і це майже 80% із тих будинків, куди енергетики щойно повернули опалення. Така циклічність російських атак створює надзвичайно складну ситуацію для відновлювальних робіт.

Відновлення критичної інфраструктури відбувається в екстремальних умовах. Працівники аварійно-ремонтних бригад виконують роботи при температурі нижче нуля, під постійною загрозою нових ракетних ударів. Додаткову проблему створює зношена інфраструктура багатоповерхівок та перевантаження внутрішньобудинкових мереж через масове використання електрообігрівачів жителями, які залишилися без централізованого опалення.

Хто відповідає

За координацію робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці відповідає спеціальний Штаб під керівництвом міністра енергетики Дениса Шмигаля. Це центральний координаційний орган, який приймає рішення про розподіл ресурсів, залучення додаткових бригад та фінансову підтримку працівників.

На рівні столиці роботи координує Київська міська військова адміністрація на чолі з Тимуром Ткаченком. Саме КМВА відповідає за оперативне управління відновлювальними роботами в межах міста, комунікацію з мешканцями та взаємодію з різними службами.

Безпосередньо відновлювальні роботи виконують фахівці комунального підприємства «Київтеплоенерго», керуючих компаній, енергетичної компанії ДТЕК, рятувальники Київської аварійно-рятувальної служби (КАРС). До робіт також залучені додаткові бригади з регіонів України та спеціалісти від «Укрзалізниці».

За даними КМВА, у січні місто вже виплатило значні премії тим, хто працював над відновленням інфраструктури. КП «Київтеплоенерго» виплатило 44 мільйони гривень працівникам, які повертають тепло та інші послуги киянам. Транспортники сумарно по всіх структурно-експлуатаційних управліннях отримали 8,3 мільйона гривень. Рятувальники служби КАРС отримали 870 тисяч гривень, а керуючі компанії виплатили майже 30 мільйонів гривень понад 1100 працівникам, які ліквідовують аварії на мережах у місті вдень і вночі.

Що роблять зараз

Станом на середину лютого у столиці працюють понад 160 аварійно-ремонтних бригад, які цілодобово ліквідовують наслідки російських обстрілів. За словами Тимура Ткаченка, місто отримало підтримку від держави та міжнародних партнерів.

«Загалом держава, багато в чому через ситуацію в Києві, дала низку невідкладних рішень — від виплат працівникам та програм фінансування для обладнання — до мобілізації допомоги партнерів. Це вирішальні зусилля, які нас підтримують», — підкреслив очільник КМВА.

Основні зусилля зараз зосереджені на перезапуску систем подачі теплоносія в будинки на Троєщині та прилеглих локаціях. На рівні окремих кварталів фахівці працюють над тим, щоб простежити, чи вода в системі опалення доходить до всіх будинків, та провести спуск повітря з радіаторів. Це технічно складні роботи, які вимагають перевірки кожної системи окремо.

Київ також отримав значну матеріальну допомогу від міжнародних партнерів — за ці тижні місто отримало велику кількість генераторів та іншого енергетичного обладнання. Київська міська рада сформувала пакет рішень, якими місто пропонує підтримати інфраструктуру, людей та працівників комунальних служб.

На державному рівні прийнято важливе рішення про фінансову підтримку тих, хто рятує критичну інфраструктуру. 23 січня президент України Володимир Зеленський анонсував, що працівники аварійно-ремонтних бригад отримають державну допомогу — по 20 тисяч гривень щомісяця за січень, лютий та березень 2026 року. Це стосується працівників паливно-енергетичного комплексу, житлово-комунального господарства та «Укрзалізниці» незалежно від форми власності підприємств — від бригадирів до рядових фахівців, які безпосередньо залучені до відновлювальних робіт.

Чому це важливо знати

Додаткові виплати працівникам аварійно-ремонтних бригад — це не просто фінансова підтримка, а визнання їхньої критично важливої роботи в екстремальних умовах. Енергетики, тепловики, газовики, комунальники та залізничники ризикують життям, працюючи під постійною загрозою нових російських ударів, у мороз та цілодобово без вихідних.

Як ми писали, ситуація з опаленням та електропостачанням у Києві залишається складною навіть після тижнів інтенсивних робіт. Від швидкості та якості відновлювальних робіт залежить комфорт та безпека сотень тисяч киян, особливо в умовах зимових морозів та постійних відключень світла.

Фахівці працюють у складних умовах не тільки через погоду та загрозу обстрілів. Як пояснив член комітету Верховної Ради з питань енергетики Сергій Нагорняк, головна проблема полягає в тому, що фізично неможливо почати відновлювати критичну інфраструктуру відразу після атаки, оскільки Росія атакує не стільки енергетику, скільки самих енергетиків. Ремонтні бригади перебувають під загрозою нових ударів під час роботи на пошкоджених об’єктах.

Механізм отримання державної допомоги зроблено максимально простим та зручним. Створено Єдиний перелік підприємств, що виконують відновлювальні роботи. Заявки зі списками працівників бригад підприємства подають онлайн через застосунок «Дія». Після цього кожен працівник отримує інформування через «Дію» або SMS про право на отримання підтримки, а перерахування коштів відбувається на вже діючі банківські рахунки в наступному місяці після виконаних робіт.

Перші нарахування мають бути здійснені до кінця лютого за січневі роботи. Фінансування програми у 2026 році здійснюється за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету. За даними Міністерства розвитку громад та територій, наразі до програми включено 157 підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення, що становить близько 6500 комунальників, а також 623 залізничники.

Раніше ми писали

Ми регулярно висвітлюємо ситуацію з енергопостачанням у столиці та роботу служб, які забезпечують життєдіяльність міста. У січні ми повідомляли про скасування графіків світла в Києві після нічних атак на енергетичну інфраструктуру та запровадження екстрених відключень без прогнозованого розкладу.

Також ми розповідали про першу партію енергетичного обладнання від Німеччини, яку Київ отримав у межах зимового пакета допомоги на 120 мільйонів євро. Ця міжнародна підтримка є критично важливою для відновлення енергетичної системи столиці після масованих російських атак.