Чому графіків немає майже два тижні

Основна проблема — неможливість спрогнозувати споживання. Після тривалих відключень кияни вмикають одразу всі прилади: пральні машини, бойлери, обігрівачі. Будинок, який раніше споживав 100 кВт, тепер споживає 300 кВт.

«Люди трималися до останнього, а потім вирішують: живемо один раз, давайте зробимо щось з цією енергією», — зауважив Харченко.

Щоб створити нові графіки, енергетикам потрібно набрати статистику споживання, а це займає час.

З 13 січня у Києві діють екстрені відключення за схемою «три години зі світлом, десять без». Це сталося після російської атаки на енергооб’єкти столиці, яка залишила місто без власної генерації.

Що відбувається з теплопостачанням

Станом на ранок 22 січня без тепла залишаються менше від 3000 столичних будинків, повідомив мер Віталій Кличко. За минулу ніч підключили опалення до 227 багатоповерхівок — це будинки, які постраждали від атак 9 та 20 січня.

«Сьогодні до вечора, максимум до завтрашнього ранку, мають бути запущені практично всі будинки», — прогнозує експерт.

Залишиться лише 100-150 будинків зі складними аваріями, де потрібен капітальний ремонт систем.

Повне наповнення будинків теплом займе добу-півтори. Проблема виникла через відключення електрики, що зупинило насоси теплопостачання і спровокувало технічні аварії в системі.

Енергосистема Києва у глибокому аварійному режимі

ДТЕК попередив, що енергосистема столиці працює в аварійному режимі навіть після заживлення критичної інфраструктури. Причина — знищена генерація всередині міста.

«У Києві фактично не залишилося генерації. Вона знищена або пошкоджена настільки, що повернути її найближчим часом неможливо», — констатував Харченко.

Столицю переведено на повне живлення електрикою ззовні, але там теж чимало пошкоджень.

Лівий берег Києва опинився у найгіршому стані через конфігурацію електромереж. Як ми писали раніше, саме ця частина міста найдовше залишається без світла.

Потепління не врятує ситуацію

Прогнозоване потепління дещо полегшить ситуацію, але кардинально не змінить її. За підрахунками експерта, воно додасть лише півтори-дві години світла на добу.

«Електрика буде доступніша за таких температур, але сказати, що це вирішить ситуацію, не можна», — зазначив Харченко.

Головне завдання під час потепління — провести налагоджувальні роботи, щоб система краще працювала під час наступних морозів.

Проте всі прогнози можуть зірватися через нові атаки на енергетичну інфраструктуру.

«Ми не можемо передбачити наступні удари», — наголосив експерт.

Чому це важливо знати

Розуміння реального стану енергосистеми допомагає киянам планувати життя в умовах тривалих відключень. Прогноз на п’ять-сім днів до запуску графіків означає, що принаймні до кінця тижня столиця житиме в режимі екстрених обмежень зі світлом три години на добу. Це критично впливає на роботу систем водопостачання, опалення та можливість працювати вдома.

Знання про те, що споживання зросло утричі через «відкладений попит», пояснює, чому енергетики не можуть миттєво запустити графіки — для цього потрібна статистика нових показників навантаження на мережу.