Чому це відбувається

Київ третій місяць поспіль долає наслідки серії масованих атак на енергетичну інфраструктуру столиці. Як ми раніше писали, київські ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 не зможуть запрацювати на повну потужність до кінця опалювального сезону через накопичені пошкодження від ударів. Дарницька ТЕЦ (ТЕЦ-4) зазнала критичних руйнувань, залишивши понад 1100 багатоповерхівок без опалення.

Великі концентровані об’єкти виробництва енергії, такі як ТЕЦ, стають зручними та передбачуваними цілями для російських ракет. Якщо розподілити генерацію на сотні об’єктів, противнику буде в сто разів складніше і дорожче бити по них усім, пояснює Коболєв. Крім того, втрата одного автономного джерела не паралізує систему теплопостачання цілого району.

Хто відповідає

Рішення про модернізацію системи теплопостачання має ухвалювати міська влада спільно з урядом та Міністерством енергетики. Залучення міжнародних партнерів та інвесторів також є критично важливим для фінансування проєкту такого масштабу. Коболєв посилається на досвід Німеччини, де в Берліні протягом одного року кілька тисяч будинків переводили зі старих на нові системи теплопостачання за масштабною програмою з необхідними поставками обладнання та кредитами для споживачів.

Експерти Центру досліджень енергетики зазначають, що до наступного опалювального сезону київські ТЕЦ-4, 5 і 6 будуть лише частково відновлені, тому столиці потрібно вже зараз фокусуватися на встановленні малої когенерації газопоршневих двигунів як практично єдиного способу швидко збільшити генерацію тепла.

Що роблять зараз

Наразі місто відновлює пошкоджені ТЕЦ та залучає мобільні котельні для підтримки теплопостачання в районах, що постраждали від атак. Як ми повідомляли, на Троєщині розгорнули десять опорних пунктів обігріву, працюють понад тисяча комунальників з різних областей України. Проте це тимчасові заходи, які не вирішують фундаментальну проблему вразливості централізованої системи.

Коболєв наголошує, що не можна мислити короткими горизонтами і чекати закінчення війни, щоб потім будувати великі ТЕЦ радянського зразка. Україна має зробити ставку на довгострокове, стійке та надійне рішення й інвестувати в перехід до автономних систем прямо зараз.

Чому це важливо знати

Досвід західноукраїнських міст доводить реальність такого переходу. Ужгород кілька років тому повністю відмовився від централізованого опалення та ТЕЦ, перейшовши на локальні системи теплопостачання для багатоквартирних будинків або автономне опалення окремих квартир. Місто продовжує стабільно функціонувати навіть за умов воєнного часу.

Автономне опалення дає мешканцям повний контроль над температурою в оселях, дозволяє економити на тарифах та забезпечує незалежність від вразливої централізованої інфраструктури. У воєнних умовах, коли Росія систематично атакує енергетичні об’єкти, диверсифікація та децентралізація теплопостачання стає не просто економічним питанням, а справою виживання міст.

Раніше ми писали

У лютому ми повідомляли, що понад 1100 київських багатоповерхівок залишилися без центрального опалення після критичного пошкодження Дарницької ТЕЦ. У січні ми розповідали про складну ситуацію на Троєщині, де близько 600 будинків опинилися без теплопостачання, водопостачання та електрики. Експерти тоді попереджали, що київські ТЕЦ не зможуть запрацювати на повну потужність до весни через накопичені пошкодження від серії російських атак.