Що сталося

Працівники ДБР за матеріалами Головного відділу забезпечення внутрішньої та власної безпеки «Центр» Державної прикордонної служби України встановили, що фігурант не вніс до щорічної декларації за 2023 рік інформацію про фінансову операцію — придбання нерухомості у столиці. Вартість квартири перевищила 3,6 млн грн, проте жодних відомостей про цю покупку у декларації не з’явилося.

Офіційні доходи посадовця, за висновками слідства, не відповідали його реальним витратам. Слідчі вважають, що це може свідчити про незаконне походження коштів, які він використав для купівлі житла в Києві. Невідповідність між доходами та витратами стала підставою для нової підозри.

Фігуранту повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації. Ця стаття передбачає відповідальність за умисне внесення недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Санкція статті передбачає штраф, громадські роботи або обмеження волі на строк до 2 років із позбавленням права обіймати певні посади на строк до 3 років.

Чому це відбувається

Ця підозра — не перша для колишнього голови ВЛК. У травні 2025 року працівники ДБР затримали його за підозрою в системному отриманні хабарів. За даними слідства, посадовець пропонував прикордонникам «допомогу» в оформленні медичних документів — для переведення з передової в тил або отримання підстав для лікування та відпусток. Фактично він торгував рішеннями, які мали ухвалюватися виключно на підставі медичних показань.

Нова підозра за декларування недостовірної інформації є логічним наслідком попереднього розслідування. Коли слідчі почали аналізувати фінансові потоки підозрюваного у хабарництві, невідповідності між офіційними доходами та реальними витратами стали очевидними. Квартира за понад 3,6 млн грн, яка не потрапила до декларації, може бути лише частиною прихованих активів.

Саме ДБР називає боротьбу з корупцією під час мобілізації одним зі своїх ключових пріоритетів. Бюро наголошує, що такі злочини підривають принцип справедливого комплектування війська та завдають прямої шкоди обороноздатності держави.

Хто відповідає

Досудове розслідування у цій справі проводить Державне бюро розслідувань — орган, до компетенції якого належать злочини, вчинені службовими особами правоохоронних органів та військовослужбовцями. Процесуальне керівництво здійснює Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

Інформаційну основу для підозри надав Головний відділ забезпечення внутрішньої та власної безпеки «Центр» ДПСУ — підрозділ, що контролює законність дій у системі прикордонної служби. Саме внутрішня безпека ДПСУ виявила ознаки корупційної діяльності посадовця та передала матеріали до ДБР.

Що роблять зараз

Досудове розслідування продовжується одразу за кількома напрямками. Слідчі встановлюють, чи були інші незадекларовані активи у фігуранта, хто ще міг бути залучений до корупційної схеми на ВЛК, та оцінюють сукупний обсяг шкоди від його діяльності.

Паралельно тривають слідчі дії за першою підозрою — у системному отриманні хабарів. Обидві справи пов’язані між собою: приховане майно може бути доказом незаконного збагачення за рахунок корупційних схем на військово-лікарській комісії.

Відповідно до Конституції України, підозрюваний вважається невинуватим, доки його вину не буде доведено у судовому порядку.

Чому це важливо знати

Корупція у військово-лікарських комісіях безпосередньо впливає на боєздатність Збройних сил. Коли посадовці за хабарі оформлюють фіктивні медичні документи, одні військові незаконно уникають служби на передовій — а інші несуть подвійне навантаження. В умовах повномасштабної війни кожне таке рішення має ціну, яка вимірюється людськими життями.

Виявлення прихованих статків у таких справах має подвійне значення. По-перше, невідповідність між доходами та витратами є додатковим доказом корупційної діяльності. По-друге, це сигнал для інших потенційних порушників: навіть якщо хабарі вдалося приховати, аналіз декларацій та фінансових операцій може розкрити незаконне збагачення.

Стаття 366-2 КК України, хоча й передбачає відносно м’яке покарання порівняно зі статтями про хабарництво, є важливим інструментом фіксації незаконного збагачення. Вона може стати підґрунтям для подальшої конфіскації активів, придбаних за корупційні кошти.

Раніше ми писали

Корупційні схеми, пов’язані з мобілізацією та військовою службою, залишаються системною проблемою в Україні. Як ми раніше повідомляли, директорку підприємства з Борисполя судять за вимагання $26 000 за фейкове бронювання від мобілізації. Також ми розповідали про затримання у Києві організатора незаконного виїзду військовозобов’язаних за кордон за $20 тисяч.