Як, за версією слідства, діяла схема

У 2023 році після змін до Державного бюджету Держспецзв’язку отримало 30 млрд грн на закупівлю безпілотників. Слідство встановило, що в керівника одного з департаментів служби виник план розтратити частину цих коштів.

За даними САП, дрони мали постачати наперед визначені компанії за завищеними цінами. Щоб ці компанії перемагали в тендерах, до торгів залучали підконтрольні фірми, які лише імітували конкуренцію.

Які дрони купували і наскільки дорожче

За даними слідства, з травня по вересень 2023 року Держспецзв’язку придбало 400 дронів DJI Mavic 3 і 1300 дронів Autel Evo Max 4T за цінами, що на 70–90% перевищували ринкові.

У вересні 2023 року посадовці служби уклали з тими самими компаніями додаткові договори на постачання:

• 500 дронів DJI Mavic 3T;
• 2000 дронів DJI Mavic 3Pro;
• 900 дронів DJI Matrice M30T.

Ціни в цих договорах, за версією слідства, перевищували ринкові на 60–90%. Отримані кошти перераховували на рахунки підконтрольних компаній, зокрема за кордоном.

Арешт коштів і підозрювані у справі

НАБУ і САП домоглися арешту понад 4 млн доларів на рахунках компаній за кордоном і 17 млн грн в Україні.

Підозри у справі мають п’ятеро людей: двоє посадовців Держспецзв’язку, двоє представників приватних компаній і особа, яка, за даними слідства, фактично контролювала ці компанії. Їхні дії кваліфікують за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Детективи НАБУ за дорученням прокурора САП відкрили їм матеріали справи.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в законному порядку і не встановлено обвинувальним вироком суду.

Раніше ми писали

• Посадовців Держспецзв’язку підозрюють у розтраті 254 млн грн на дронах
• На Київщині колишнього командира ТрО підозрюють у розкраданні 12 млн грн
• НАБУ підозрює групу у розкраданні 91 млн грн на закупівлі ПЗ для Мінсоцполітики