Солом’янська окружна прокуратура Києва звернулася до суду з вимогою привести до належного стану об’єкт культурної спадщини у Солом’янському районі. Йдеться про «Житловий будинок для офіцерів-вихователів Миколаївського артилерійського училища» на вулиці Генерала Геннадія Воробйова, 1/26, повідомляє Київська міська прокуратура. Будівля перебуває у незадовільному та частково аварійному стані попри укладений ще у 2017 році охоронний договір.

16 березня у книгарні «Сенс» на Хрещатику відкривається фотовиставка ДТЕК «До світла» — проєкт про людей, які зберігали світло в домівках під час ракетних атак зими 2026 року. Автори серії — фотографи-документалісти Костянтин та Влада Ліберови, це вже їхня друга виставка в межах проєкту, повідомляє ДТЕК.

Комунальний заклад «Центр консервації предметів археології» оприлюднив дослідження подільської садиби Видубицького монастиря, задокументована історія якої охоплює понад 130 років — від 1657 до 1786 року, повідомляє КЗ «Центр консервації предметів археології». Матеріал — частина рубрики #КиївАрхеологічнийУОсобистостях, яка досліджує маловідомі сторінки міської топографії через архівні джерела.Садиба розташовувалась на вулиці Чорна Грязь — нині це вулиця Флорівська, прокладена через заболочену місцевість під Замковою горою. Розміри ділянки становили приблизно 50 на 37,5 метра.

Команда «НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab» разом із працівниками Національного музею Тараса Шевченка оцифрувала збірку декоративного мистецтва: вироби з порцеляни, фаянсу та скла, присвячені образу Кобзаря. Серед оцифрованих пам’яток — унікальні декоративні тарілки Києво-Межигірської мануфактури, що датуються 1850–1860-ми роками. Це один із найцінніших збережених прикладів того, як образ Шевченка зафіксували у матеріальній культурі ще за його життя.

Найстарішим будинком в околицях сучасного Майдану Незалежності був двоповерховий будинок на розі Малої Житомирської та Михайлівської вулиць, збудований у 1830–1840-х роках у стилі провінційного класицизму. У 1859 році тут зупинявся Тарас Шевченко у свого друга — фотографа Івана Васильовича Гудовського, а в 1979 році на місці історичної будівлі звели готель «Козацький», повідомляє проєкт «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

На Андріївському узвозі, 24 у Києві стоїть прибутковий будинок кінця XIX століття — пам’ятка архітектури в стилі ренесансного бароко з унікальним архітектурним рішенням. Попри зобов’язання нового власника провести реставрацію ще у 2015–2016 роках, роботи так і не розпочалися: будівлю перепродали, а відновлення досі не ведеться, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ».

13 березня у Музеї історії міста Києва відкриється ювілейна виставка «Я сколихнув цей світ», присвячена 90-річчю видатного українського художника Івана Марчука, повідомляє Музей Києва. Експозиція розгорнеться на всіх виставкових поверхах музею та представить майже 250 творів — від ранніх студентських робіт до знакових полотен, що зберігаються на всіх континентах світу, включно з Антарктидою.

На вулиці Саксаганського, 83 у Києві стоїть будівля, яка лише зовні нагадує знищену пам’ятку архітектури кінця XIX століття. Оригінальну споруду 1882 року розібрали під приводом ремонту у 2010 році — на її місці виріс «макет», що імітує втрачений будинок, про що нагадує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Сьогодні, 9 березня, виповнюється 140 років від дня народження Георгія Нарбута — художника-графіка, який переїхав до Києва у 1917 році і за три роки встиг заснувати Українську академію мистецтв, створити перші банкноти та поштові марки УНР і розробити державний герб, повідомляє «Главком». Помер митець у столиці від тифу у 1920 році, однак його візуальна спадщина досі визначає образ незалежної України.

До 9 березня — Дня народження Тараса Шевченка — Департамент охорони культурної спадщини КМДА нагадує про одне з найособливіших шевченківських місць столиці — Меморіальний будинок-музей на вулиці Вишгородській, 5, відомий киянам як «Хата на Пріорці». Саме тут, у серпні 1859 року, Кобзар провів останні два тижні свого перебування в Києві.