За геолокаційними даними, оприлюдненими 9 червня, російські підрозділи просунулися до рубежу поблизу Горіхового (на південний схід від Новопавлівки). Міністерство оборони РФ заявило, що Центральне угруповання військ захопило позиції на невизначених ділянках у Дніпропетровській області. Російські воєнкори підтвердили, що частини 90-ї танкової дивізії (41-а загальновійськова армія, Центральний військовий округ) ведуть бої по обидва боки адмінмежі.

Речник Кремля Дмитро Пєсков 9 червня заявив, що вторгнення до Дніпропетровщини здійснюється «в рамках створення буферної зони». А перший заступник голови комітету Держдуми з оборони Олексій Журавльов прямо назвав Дніпропетровську область «сферою інтересів» армії РФ.

Далі — більше. Голова комітету Ради федерації Андрій Клішас охарактеризував наступ як «початок денацифікації» області — тобто повернення до наративів, якими Росія обґрунтовує необхідність змінити владу в Україні. Дмитро Саблін із Держдуми пригрозив:

«Ми точно візьмемо Дніпро, якщо Україна не піде на мир на наших умовах».

Аналітики ISW нагадують: ці заяви лягають у ширшу стратегію незаконного оголошення «анексій» і демонструють, що Росія не збирається обмежуватись чотирма раніше частково захопленими областями України. Очільник МЗС РФ Сергій Лавров навіть 9 червня повторив, що Одеса нібито є «російським містом». Український посадовець Павло Паліса заявив, що Кремль має на меті повний контроль над лівобережною Україною та захоплення Миколаївщини й Одещини до кінця 2026 року.

ISW: Тактичні дії, а не стратегічний прорив

Попри гучну риторику Кремля про «сферу інтересів» і «денацифікацію», аналітики Інституту вивчення війни поки що не бачать ознак нової масштабної операції.

За оцінкою ISW, нинішні бойові дії у південно-східній частині Дніпропетровської області є природним продовженням російського наступу в південно-західних районах Донеччини. Йдеться радше про тактичні просування вздовж існуючої лінії фронту, ніж про початок повноцінної кампанії із захоплення цілої області.

Інститут підкреслює: наразі немає підстав говорити про стратегічний прорив російських військ вглиб Дніпропетровщини.

Кремль використовує ракетну загрозу для тиску на США

Москва почала відкрито торгуватися перспективами контролю над озброєннями, намагаючись змусити Вашингтон піти на поступки щодо України.

9 червня речник Кремля Пєсков заявив, що Росія зберігає «свободу дій» у питанні розміщення ракет середньої дальності, які були заборонені Договором про ракети середньої та меншої дальності (ДРСМД). Заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков був ще відвертішим: для відновлення переговорів про контроль над озброєннями США нібито мають «поважати фундаментальні інтереси Росії».

Найцинічніше Рябков безпосередньо прив’язав можливість майбутніх переговорів до американської позиції щодо війни в Україні. Міністр закордонних справ Лавров додав, що діалог можливий лише «на рівних умовах».

За оцінкою ISW, це класичний політичний шантаж: Кремль намагається використати загрозу ракетної ескалації як важіль для отримання концесій по Україні. Варто нагадати, що саме Росія порушила ДРСМД, розробивши та розмістивши заборонені ракети, що змусило США вийти з договору в 2019 році.

НАТО мобілізується перед загрозою тривалого протистояння

Альянс кардинально переглядає свою оборонну стратегію, готуючись до можливої збройної конфронтації з Росією вже в найближчі роки.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте оприлюднив тривожні дані розвідки: протягом 2025 року Росія планує виробити 1500 танків, 3000 одиниць бронетехніки та 200 ракет «Іскандер». Це свідчить про масштабну мілітаризацію російської економіки.

Особливо небезпечним Рютте назвав формування «осі автократій»: Росія активно імпортує технології з Китаю, отримує боєприпаси від Північної Кореї та безпілотники з Ірану. Така кооперація дозволяє Москві швидше відновлювати втрачений потенціал.

У відповідь країни НАТО 5 червня ухвалили рішення збільшити витрати на протиповітряну та протиракетну оборону на 400%. Це безпрецедентне зростання інвестицій має забезпечити захист від масованих ударів, подібних до тих, які Росія завдає по Україні.

Найсерйознішим попередженням стала заява Рютте про те, що Росія може розпочати військові операції проти НАТО вже протягом п’яти років. За оцінкою ISW, Москві навіть не потрібно повністю відновлювати армію до довоєнного рівня, щоб становити загрозу для окремих країн Альянсу.

Наймасштабніша атака: 499 ракет і дронів за ніч

Із вечора 8 червня і до ранку 9 червня росіяни здійснили наймасштабнішу комбіновану атаку дронами і ракетами за весь час війни. Українська ППО зафіксувала 499 цілей: зокрема 479 дронів Shahed і хибних мішеней, пуски з Курська, Орла, Ростовської області, Криму і над Чорним морем. Крім того, РФ застосувала ракети: 4 «Кинджали», 10 Х-101, 3 Х-22, 2 Х-31П, 1 Х-35.

За даними Повітряних сил, українська ППО знищила:

• всі 10 Х-101,
• всі 4 «Кинджали»,
• 2 Х-22,
• обидва Х-31П,
• Х-35,
• 277 Shahed/мішеней.

Ще 183 безпілотники були подавлені системами РЕБ.

Удари у відповідь: влучання по авіабазах і виробничих центрах РФ

У відповідь на удари, українські дрони 9 червня атакували:

• авіабазу Саваслейка у Нижньогородській області — влучання у два літаки (ймовірно, МіГ-31 і Су-30/34),
• завод «ВНІІР-Прогрес» у Чебоксарах, де виготовляють навігаційне обладнання для бомб і крилатих ракет.

Цей завод, як повідомляє Центр протидії дезінформації, виробляє компоненти для ракет «Іскандер», Х-101, «Калібр», Shahed.

Обмін полоненими на тлі пропагандистських звинувачень

9 червня відбувся перший етап обміну військовополоненими, домовленості про який досягли в Стамбулі 2 червня. За словами президента Зеленського, у рамках цього етапу передають насамперед поранених бійців та військових віком до 25 років. Обмін триватиме кілька днів поетапно.

Паралельно Москва розгорнула інформаційну кампанію, безпідставно звинувачуючи Україну у нібито небажанні забирати тіла загиблих воїнів. Зеленський спростував ці маніпуляції, нагадавши: саме Росія досі не передала обіцяний список понад тисячі українських загиблих, що ускладнює процес репатріації.

Зміни на лінії фронту: локальні просування з обох боків

Попри масштабні бойові дії, кардинальних змін у розташуванні сил не відбулося. Українські підрозділи закріпилися на нових позиціях у районі Лиману, просунувшись на північний схід від Карпівки та Торського.

Російські війська здобули тактичні успіхи на кількох ділянках:

• У районі Часового Яру зайняли частину індустріальної зони біля Ступочок
• Просунулися на північний захід від Торецька в районі Олександро-Калинового
• Закріпилися на нових рубежах у напрямку Новопавлівки (Богданівка, Новомиколаївка)
• Зайняли позиції під Кураховим в районі Олексіївки
• Продовжили тиск у зоні Покровська

Активні бойові дії без значних змін тривають на Куп’янському, Борівському, Сіверському напрямках та у Херсонській області.

Чому це важливо знати

Російські заяви про включення Дніпропетровської області до «сфери інтересів» сигналізують про небезпеку спроби нової хвилі «анексій» та ескалацію війни за межами вже захоплених частин українських регіонів. Кремль прагне просунутись до центральної частини України, зокрема до Дніпра, що є важливим логістичним і стратегічним вузлом.

Для України це означає:

• необхідність укріплення оборони на нових ділянках фронту,
• посилення протиповітряної оборони у центральних областях,
• дипломатичний тиск на союзників задля пришвидшення постачання зброї.

Паралельно Кремль веде інформаційну кампанію проти Києва, шантажує США ракетною темою й готує ґрунт для подальшої ескалації. Усе це — ознаки затяжної війни, яка вимагає від України мобілізації ресурсів, союзів і суспільної стійкості.