Протасів Яр знову під загрозою забудови: Київрада не вирішує питання викупу
Протасів Яр у Києві знову може опинитися під загрозою забудови, адже строк дії рішення про викуп землі містом завершується 20 вересня 2025 року. Якщо Київрада не продовжить його, забудовник отримає право повернутися до планів зведення житлового комплексу. Про це повідомили в ГО «Захистимо Протасів Яр».
Що відбувається зараз
Засідання Київради призначене на 11 вересня, однак через відсутність секретаря воно з великою ймовірністю не відбудеться. Саме тому активісти попереджають про ризик втрати заказника.
Як ухвалювали рішення про викуп
У вересні 2024 року Київрада проголосувала за викуп землі в заказнику за кошти міського бюджету. Попередні переговори ГО з власником ділянки виявилися безрезультатними: він планував часткову забудову, але зрештою погодився на викуп. Водночас він зберіг право на компенсацію, оскільки придбав землю ще 20 років тому.
Чому процес зупинився
За рік після ухвалення рішення оцінку землі так і не провели — у бюджеті не вистачило коштів. Лише 4 вересня 2025 року мер Києва Віталій Кличко подав проєкт рішення про продовження строку викупу, що може врятувати ситуацію.
Передісторія конфлікту
Суперечка довкола Протасового Яру триває понад п’ять років. У 2019-му Окружний адмінсуд дозволив забудову, проте КМДА та мешканці почали активний спротив. Згодом Київрада надала ділянці статус зеленої зони, а Верховний суд у 2022 році остаточно підтвердив заборону будівництва.
У липні 2022-го Протасів Яр отримав статус ландшафтного заказника й був названий на честь активіста Романа Ратушного, який від 2018 року боровся проти його забудови, а згодом загинув на фронті.
Нові правові нюанси
У квітні 2025 року справа Протасового Яру стала першим прикладом застосування закону №4292-IX про захист прав добросовісного набувача. Господарський суд постановив: повернення ділянок можливе лише за умови компенсації їхньої вартості.
Чому це важливо знати
Майбутнє Протасового Яру залежить від того, чи продовжить Київрада рішення про викуп. Для мешканців це не лише збереження зеленої зони й символу боротьби громади, а й приклад того, як місто здатне відстоювати публічний простір від комерційної забудови.
