За матеріалами слідства, жінка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років за вчинення ДТП з потерпілими. Підозрюваний запропонував їй схему: за 18 000 доларів він мав домовитися з керівництвом виправної колонії та командиром військової частини про її мобілізацію на посаду бойового медика. Фактично йшлося про заміну реального відбування покарання на військову службу — тобто замість колонії жінка мала б потрапити до лав Збройних сил України.

Особливістю цієї схеми було те, що чоловік просив оплату лише після того, як нібито домовиться з усіма сторонами — і з адміністрацією виправної установи, і з командуванням військової частини. Це створювало ілюзію надійності «послуги». Однак під час отримання коштів його затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Чому це відбувається

В умовах воєнного стану українське законодавство дійсно передбачає можливість мобілізації засуджених за певних умов. Цей механізм створює ґрунт для корупційних і шахрайських схем, коли посередники намагаються заробити на бажанні засуджених замінити відбування покарання на військову службу, обіцяючи «домовитися» з потрібними посадовими особами.

Подібні випадки стають дедалі поширенішими. Шахраї використовують складність бюрократичних процедур і вразливе становище засуджених та їхніх родичів, які готові платити значні суми за можливість вийти з місць позбавлення волі. При цьому корупційні схеми, пов’язані з мобілізацією, набирають різних форм — від продажу фіктивних відстрочок і медичних довідок до посередництва у вступі на службу для тих, хто хоче уникнути покарання.

Хто відповідає

Досудове розслідування у цій справі здійснюють слідчі Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві. Оперативний супровід забезпечує Головне управління Служби безпеки України у Києві та Київській області. Процесуальне керівництво здійснює Оболонська окружна прокуратура міста Києва.

Спільна робота поліції, СБУ та прокуратури у цій справі свідчить про міжвідомчу координацію у протидії корупційним злочинам, пов’язаним із мобілізаційними процесами.

Що роблять зараз

Дії підозрюваного кваліфіковано за частиною 2 статті 28 та частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди та вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна. Чоловіку обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 3,3 мільйона гривень. Така значна сума застави свідчить про серйозність, з якою суд оцінив ризики, пов’язані з підозрюваним.

Окрім того, затриманий є підозрюваним ще в одному кримінальному провадженні — за вчинення ДТП з потерпілими. Тобто сам посередник також причетний до аналогічного правопорушення, за яке відбуває покарання його «клієнтка».

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Чому це важливо знати

Ця справа ілюструє типову корупційну схему воєнного часу, коли шахраї намагаються заробити на механізмах мобілізації. Подібні випадки підривають довіру як до системи оборони, так і до пенітенціарної системи. Вони створюють ілюзію, що за гроші можна вирішити будь-яке питання — від ухилення від мобілізації до дострокового звільнення з місць позбавлення волі.

Правоохоронці послідовно викривають такі схеми у Києві. Посередництво у подібних справах є кримінально караним незалежно від того, чи мав шахрай реальні зв’язки з посадовими особами, чи лише імітував їх наявність. Тим, хто погоджується на подібні «послуги», також може загрожувати додаткова відповідальність.

Раніше ми писали

Нещодавно ми повідомляли про викриття у Києві схеми фіктивних відстрочок від мобілізації за 10 тисяч доларів — підозрюваний домовлявся з лікарями про виготовлення фальшивих медичних документів. Також ми розповідали про ще одного киянина, який за аналогічну суму організовував фіктивні довідки про догляд за людиною з інвалідністю для ухилення від мобілізації. Обидва випадки свідчать про системний характер корупційних схем навколо мобілізаційних процесів у столиці.