Як відбувалася рятувальна операція

Отримавши виклик, рятувальники оперативно прибули до місця події. Діти перебували на відколотому шматку криги посеред води — приблизно за 20 метрів від берега. Для того щоб дістатися до них без ризику провалитися під лід, рятувальники застосували гумовий човен та водолазне спорядження.

Дітей благополучно доставили на берег і одразу передали медикам для огляду. За даними ДСНС, ніхто з них не отримав травм. Операція завершилася без ускладнень завдяки злагодженим діям підрозділу.

Чому березневий лід особливо небезпечний

ДСНС наголошує: вихід на лід у цей період є смертельно небезпечним, навіть якщо візуально він виглядає міцним. Під час весняного потепління структура льодового покриву змінюється впродовж кількох годин — зверху лід може виглядати суцільним, а знизу вже підтавати.

Найнебезпечнішим вважається перший і останній лід сезону: він ще або вже надто тонкий, щоб витримати навіть вагу дитини. Поява ополонок і води на поверхні льоду — пряма ознака того, що виходити на нього заборонено. Крига у 7 сантиметрів і менше не витримує людського навантаження.

Ситуацію ускладнює те, що саме діти та підлітки сприймають замерзлі водойми як місце для ігор і не оцінюють реальної небезпеки. Дорослих також це стосується: навіть незначне потепління може різко погіршити якість льоду.

Що ДСНС радить батькам і дітям

Рятувальники закликають батьків провести з дітьми профілактичні бесіди про правила безпеки на воді. Основні вимоги прості: не виходити на лід у теплу погоду, не наближатися до водойм без нагляду дорослих, не перевіряти міцність криги ногою.

Якщо людина все ж провалилася під лід — не панікувати, не намагатися вертикально вилізти. Потрібно лягти горизонтально на край льоду і повзти до берега, розподіляючи вагу. Свідки події мають негайно викликати рятувальників і подати постраждалому будь-який довгий предмет: мотузку, ремінь, шарф — не підходячи до крайки самостійно.

Куди телефонувати в екстреній ситуації

У разі надзвичайної ситуації на воді необхідно негайно телефонувати на номер 101 — єдина лінія виклику рятувальників ДСНС. Служба працює цілодобово. Варто заздалегідь зберегти цей номер у телефоні та навчити дітей, коли і як ним користуватися.

Рятувальники нагадують: чим швидше надійде виклик, тим більше шансів уникнути трагедії. Не варто витрачати час на спроби врятувати людину самостійно без спорядження — це може призвести до загибелі вже двох осіб.

Раніше ми писали

Рятувальники ДСНС Києва постійно чергують у місті: як ми раніше писали, 120 мобільних наметів ДСНС у Києві продовжують роботу навіть після стабілізації енергосистеми. Також варто нагадати: влітку 2025 року слідчі розкрили схему розтрати коштів на водоохоронні зони на київських пляжах — питання безпеки на міських водоймах залишається актуальним.