Подія сталася наприкінці вересня. До поліції Києва надійшло повідомлення від 25-річної жінки, яка заявила, що двоє невідомих чоловіків на одній із вулиць Голосіївського району вдарили її по голові та відібрали 60 тисяч гривень і особисті речі. Оперативні співробітники разом з аналітиками кримінального аналізу негайно почали встановлювати нападників.

Невдовзі правоохоронці з’ясували, що нападу не було. Відео, покази свідків та інші докази повністю спростували слова заявниці. Попри це, під час допиту у статусі потерпілої жінка знову повторила вигадану історію та намагалася переконати слідчих у її правдивості.

Більше того, киянка звинуватила двох чоловіків, які не мали жодного стосунку до події. Вона «впізнала» їх як нападників, хоча записи відеоспостереження підтвердили, що ті просто проходили поруч із нею у зазначений час.

Як встановило слідство, жінка працювала менеджером в компанії, яка займається продажем канцтоварів. Один з клієнтів перерахував на її картку 60 тисяч гривень для передачі в касу підприємства. Отримавши гроші, вона погасила власний кредит, а щоб уникнути відповідальності — вигадала історію про грабіж.

Слідчі Голосіївського управління поліції за процесуального керівництва Голосіївської окружної прокуратури повідомили жінці про підозру та скерували до суду обвинувальний акт одразу за двома статтями Кримінального кодексу України. Це завідомо неправдиве повідомлення про злочин та завідомо неправдиві показання потерпілого. Обвинуваченій загрожує до п’яти років позбавлення волі.

Чому це важливо

Справа демонструє, як фальшиві повідомлення про злочини відволікають поліцейські ресурси від розслідувань реальних злочинів та можуть зашкодити невинним людям. Викриття брехні підтверджує ефективність використання сучасних методів розслідування, зокрема відеоспостереження.