Інцидент стався в селі Святопетрівське. За даними правоохоронців, чоловік побачив, як військовослужбовці ТЦК перевіряли у місцевих мешканців військово-облікові документи. Він підійшов до одного з них, спровокував конфлікт, а потім навмисно завдав удару кулаком в обличчя. Внаслідок удару військовослужбовець отримав тілесні ушкодження.

Поліцейські оперативно встановили особу нападника та затримали його в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Після затримання стало відомо, що фігурант — ексфутболіст. Керівництво клубу, у якому він грав, ухвалило рішення про його звільнення одразу після того, як стали відомі обставини інциденту.

Слідчі за процесуального керівництва Бучанської окружної прокуратури розпочали досудове розслідування. Чоловіку повідомлено про підозру за частиною 2 статті 350 Кримінального кодексу України — умисне нанесення побоїв або заподіяння тілесних ушкоджень представнику влади при виконанні службових обов’язків. Досудове розслідування триває.

Чому це відбувається

Напади на військовослужбовців ТЦК під час несення служби є окремою категорією злочинів, яка набула більшої суспільної уваги після запровадження повномасштабної мобілізації. Працівники ТЦК здійснюють перевірку військово-облікових документів у публічних місцях — на вулицях, у транспорті, в установах. Така робота пов’язана з підвищеним ризиком конфліктних ситуацій, оскільки частина громадян сприймає ці заходи як порушення особистого простору або загрозу власній свободі.

Психологічна напруга в суспільстві, пов’язана з мобілізаційними процесами, нерідко виливається в агресивні дії. Водночас закон чітко кваліфікує будь-який фізичний опір або напад на представника влади при виконанні службових обов’язків як окремий злочин — незалежно від мотивів особи.

Хто відповідає

Розслідування злочинів проти військовослужбовців ТЦК здійснює Національна поліція України. Процесуальне керівництво у справах, що виникають у Бучанському районі, здійснює Бучанська окружна прокуратура. Вона контролює законність проведення досудового розслідування та дотримання прав усіх учасників кримінального провадження.

Що роблять зараз

Правоохоронці продовжують досудове розслідування. Слідчі встановлюють усі обставини події та збирають доказову базу. Наразі 24-річний фігурант перебуває під вартою в порядку статті 208 КПК України. Питання про обрання запобіжного заходу вирішуватиметься за рішенням суду.

Клуб, у якому грав нападник, вже розірвав із ним трудові відносини, фактично поставивши крапку в його спортивній кар’єрі. Подальше розгортання справи залежатиме від результатів медичної експертизи тілесних ушкоджень потерпілого — від ступеня тяжкості ушкоджень залежить і остаточна кваліфікація злочину, і розмір можливого покарання.

Чому це важливо знати

Стаття 350 Кримінального кодексу України захищає представників влади від насильства під час виконання службових обов’язків. Частина 2 цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до п’яти років. Це суттєво суворіше, ніж за звичайне заподіяння тілесних ушкоджень, де максимальне покарання може бути меншим або обмежуватися штрафом чи обмеженням волі.

Важливо розуміти: навіть якщо людина вважає дії представника влади неправомірними, фізичний опір або напад є окремим злочином. Для оскарження дій ТЦК або поліції існують законні механізми — скарги до прокуратури, омбудсмена, суду. Натомість фізична агресія автоматично перетворює людину з потенційного скаржника на підозрюваного у кримінальній справі.

Цей випадок також демонструє швидку реакцію роботодавця: футбольний клуб розірвав контракт із гравцем одразу після стало відомо про інцидент, що свідчить про нульову толерантність до насильства навіть у спортивному середовищі.

Раніше ми писали

Робота ТЦК у Києві та Київській області неодноразово ставала предметом суспільної дискусії. Ми повідомляли про розосередження пунктів Київського міського ТЦК після загрози ударів по місцях зосередження мобілізованих. Також ми розповідали про випадок, коли дівчина п’ять діб ночувала під столичним ТЦК після мобілізації її чоловіка, — ця історія набула широкого розголосу в соціальних мережах і знову підняла питання соціального супроводу мобілізації.