Що відпрацьовували на навчанні

Під час занять рятувальники детально розглянули три ключові напрями. Перший — порядок реагування на повідомлення про виявлення підозрілих предметів: як діяти з моменту надходження виклику до прибуття на місце. Другий — алгоритм дій підрозділів ДСНС Києва під час ідентифікації вибухонебезпечних предметів на місці події. Третій — важливі аспекти взаємодії різних служб у таких ситуаціях.

Особливу увагу приділили практичній частині. Фахівці наочно продемонстрували порядок проведення ідентифікації ВНП та пояснили ключові ознаки, за якими визначається тип боєприпасу. Рятувальникам показали приклади найбільш поширених вибухонебезпечних предметів, з якими можна зіткнутися під час виконання завдань у столиці та Київській області. Окремо наголошено на безумовному дотриманні правил безпеки — правильні та своєчасні дії фахівців є запорукою збереження життя як самих рятувальників, так і цивільних громадян.

Чому це відбувається

Потреба в таких навчаннях зумовлена реаліями повномасштабної війни. Кількість вибухонебезпечних предметів на території Київщини та столиці невпинно зростає — внаслідок регулярних обстрілів, застосування Росією касетних боєприпасів та авіабомб, частина з яких не спрацьовує одразу після скидання. Після звільнення окупованих територій піротехніки також фіксують масове мінування лісів, полів, доріг та цивільних будівель.

Попри те, що рятувальники щодня стикаються з наслідками атак, стандарти ідентифікації та реагування потребують постійного оновлення. Ворог застосовує нові типи боєприпасів та змінює способи їх маскування, тому підтримання актуальних практичних навичок є критично важливим для безпечної та ефективної роботи піротехнічних підрозділів.

Хто відповідає

За реагування на повідомлення про вибухонебезпечні предмети у Києві відповідає Головне управління ДСНС у місті Києві та спеціалізована група піротехнічних робіт Аварійно-рятувального загону спеціального призначення. У разі виявлення боєприпасів, пов’язаних із злочинною або терористичною діяльністю, до роботи залучаються також СБУ та Національна поліція. Координацію між відомствами під час таких інцидентів визначено окремими протоколами взаємодії, що встановлюють порядок виклику та розмежування зон відповідальності.

Що роблять зараз

ДСНС Києва системно проводить такі заняття, щоб підтримувати високий рівень готовності особового складу. Навчання охоплюють не лише теоретичну підготовку, а й практичні демонстрації з реальними зразками знешкодженої вибухівки. Паралельно піротехнічні підрозділи щодня виїжджають на виклики — за даними служби, лише впродовж 31 грудня 2025 року вони виявили, вилучили та знешкодили 66 вибухонебезпечних предметів у столиці.

Підготовка рятувальників до роботи з ВНП ведеться на кількох рівнях: первинний інструктаж для нових співробітників, регулярні практичні заняття для діючого складу та міжвідомчі тренінги для узгодження дій різних служб. Такий комплексний підхід дозволяє скорочувати час реагування та мінімізувати ризики як для самих рятувальників, так і для мешканців міста. Окремий акцент — на взаємодії між підрозділами, що є одним із найслабших місць у будь-якій екстреній ситуації.

Чому це важливо знати

Для киян це питання цілком практичне. У разі виявлення підозрілого предмета — чи то на вулиці, у дворі, чи поруч із будівлею — рятувальники закликають діяти за чітким алгоритмом: не торкатися предмета, відійти на безпечну відстань та негайно телефонувати на номер 101. Не варто намагатися самостійно визначити тип пристрою або ступінь його небезпечності — це завдання виключно для навчених фахівців.

Від рівня підготовки піротехніків безпосередньо залежить, наскільки швидко і безпечно буде ліквідовано загрозу. Навчання, подібні до описаного, — це не формальний захід для звітності, а реальна інвестиція у безпеку всього міста та кожного його мешканця.

Раніше ми писали

Наприкінці грудня 2025 року, після серії масованих атак на столицю, очільник ДСНС Києва нагородив 30 рятувальників за самовіддану роботу під час ліквідації наслідків обстрілів — зокрема, піротехнічні підрозділи тоді щодня нейтралізували десятки вибухонебезпечних предметів. У грудні 2025 року ми також повідомляли про теракт на Дарниці — два вибухи саморобного пристрою, що забрав життя нацгвардійця. А нещодавно ми розповідали про роботу 120 мобільних наметів ДСНС, які стали осередками підтримки для киян після чергових ударів по енергоінфраструктурі.