За даними правоохоронців, злочинці поставили столичного лікаря на так званий «лічильник», імітуючи борг, якого насправді не існувало. Один із фігурантів навіть розіграв комбінацію, нібито допомагає потерпілому врегулювати конфлікт мирно, проте натомість організатори вимагання побили медика та додали до суми боргу відсотки.

У січні 2025 року під час отримання чергового траншу у 3 тисячі доларів поліцейські затримали трьох учасників угруповання. До цього зловмисники вже встигли отримати від потерпілого 1500 доларів кількома платежами. Під час затримання правоохоронці вилучили 37 900 доларів США, 67 350 гривень, автомат калашникова з боєприпасами, два автомобілі та засоби зв’язку.

Чому це відбувається

Основна причина існування таких злочинних схем — спроба кримінальних авторитетів зберегти вплив у суспільстві навіть в умовах посиленої боротьби правоохоронних органів з організованою злочинністю. Злочинці використовують психологічний тиск та фізичне насильство, щоб примусити жертв віддавати гроші за неіснуючі борги.

Схема з «лічильником» є класичним інструментом організованої злочинності: до вигаданої суми постійно додаються відсотки, що перетворює жертву на заручника довготривалих виплат. Застосування насильства та залякування має на меті зламати психологічний опір потерпілого та змусити його платити без звернення до правоохоронних органів.

Експерти з безпеки зазначають, що подібні схеми вимагання зазвичай починаються з невеликих сум, але швидко наростають через штучно нараховані відсотки та штрафи за затримку виплат. Жертви опиняються у психологічній пастці: з одного боку, вони розуміють безпідставність вимог, з іншого — побоюються наслідків відмови від сплати.

Хто відповідає

Розслідування проводять оперативники управління стратегічних розслідувань поліції у місті Києві спільно зі слідчими Печерського управління поліції. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Печерська окружна прокуратура міста Києва.

За встановлення та затримання організаторів злочину відповідають підрозділи Національної поліції України, які працюють над викриттям організованих злочинних угруповань у столиці та області. У структурі Нацполіції функціонують спеціалізовані підрозділи, що займаються боротьбою з організованою злочинністю та протидією рекету.

Що роблять зараз

Наразі слідчі продовжують досудове розслідування у кримінальному провадженні. Чернігівському авторитету на прізвисько «Носік» повідомили про підозру за статтею 255-1 Кримінального кодексу України (умисне поширення в суспільстві злочинного впливу). Його спільнику з Київщини на прізвисько «Сліпий» інкримінують умисне завдання побоїв, що мають характер мордування, вчинені групою осіб з метою залякування потерпілого.

Раніше підозру отримали троє безпосередніх виконавців, які збирали гроші з потерпілого, та замовниця злочину — знайома авторитетів, яка вигадала неіснуючий борг. Їхні дії кваліфіковано за статтею 189 Кримінального кодексу України (вимагання).

Правоохоронці встановлюють можливі зв’язки затриманих з іншими злочинними угрупованнями та перевіряють, чи не причетні вони до інших епізодів вимагання. Слідство також працює над виявленням усіх осіб, які могли надавати допомогу організаторам злочину.

Чому це важливо знати

Ця справа демонструє, що організована злочинність продовжує діяти в столиці навіть в умовах воєнного стану, використовуючи класичні схеми рекету та вімагання. Діяльність кримінальних авторитетів створює загрозу для безпеки киян, особливо для представників професій із стабільними доходами — лікарів, підприємців, юристів.

Успішне викриття та затримання членів злочинного угруповання свідчить про ефективність роботи правоохоронних органів у боротьбі з організованою злочинністю. Водночас випадок нагадує про необхідність негайного звернення до поліції у разі будь-яких спроб вимагання чи залякування, адже мовчання жертви лише посилює позиції злочинців.

Поліція закликає киян бути пильними та негайно повідомляти про будь-які спроби вимагання грошей, погрози чи фізичне насильство. Особливо важливо фіксувати всі контакти зі злочинцями: зберігати повідомлення, записувати телефонні розмови, запам’ятовувати деталі зустрічей. Ця інформація стане важливими доказами під час розслідування.

Експерти радять потенційним жертвам рекету не намагатися самостійно вирішити конфлікт зі злочинцями та не довіряти їхнім обіцянкам про «мирне врегулювання». Також не варто сподіватися, що проблема зникне сама собою після разової виплати — зазвичай це лише посилює апетити вимагачів.

За статтею 255-1 КК України (поширення злочинного впливу) передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років, а за статтею 126 КК України (умисне завдання тяжких тілесних ушкоджень) — від п’яти до десяти років позбавлення волі. Це досить суворі санкції, які мають стримувати потенційних злочинців від подібних дій.