На розі вулиць Саксаганського та Симона Петлюри в Києві стоїть будинок №108/16 — пам’ятка архітектури місцевого значення, відома як ЮРОТАТ. Споруду звели 1899 року за проєктом архітектора Олександра Хойнацького на замовлення Південноросійського товариства торгівлі аптечними товарами, повідомляє Реновація UA.

Шевченківська окружна прокуратура міста Києва подала до суду позов із вимогою зобов’язати власника будинку Антона Ржепецького на розі вулиць Володимирської та Софійської укласти охоронний договір на пам’ятку — як того вимагає законодавство у сфері охорони культурної спадщини, повідомляє Київська міська прокуратура. Суд відкрив провадження у справі.

Будинок Малиновських–Барських–Морозових на Фролівській, 4 на Подолі останнім часом називають «будинком Ткацького/Шевського цеху» часів магдебурзького права. Насправді жодного ремісничого цеху тут ніколи не було: споруда виросла з мурованих лавок, що пережили пожежу 1811 року, у 1912-му стала текстильною мануфактурою, а 1983-го отримала радянську надбудову. У 2025 році тут розпочали капітальний ремонт, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ».

На вулиці Оноре де Бальзака, 14 у Києві тривають відновлювальні роботи в житловому будинку, пошкодженому внаслідок ракетно-дронової атаки, повідомляє Макс Бахматов.

Будинок на розі Костянтинівської, 23/15 та Ярославської споруджено 1897 року на замовлення підприємця Г. Зівали за проєктом архітектора Костянтина Шимана; у будівництві також брав участь архітектор Стефан Рикачов. На початку 1990-х років капітальний ремонт знищив первісні інтер’єри та перекриття, а наріжну вежу відновили в спрощеному вигляді — і будинок стоїть досі, хоча й значно змінений. Про це повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ (Facebook)».

Неоготичний цегляний будинок на Великій Житомирській, 34 Б у Києві звів архітектор Іван Моргулець у 1900–1901 роках на замовлення Романа Добжинського. Після націоналізації, пожеж і радянського занепаду до початку XXI століття від споруди лишилися лише дві фасадні стіни. Реконструйована у 2020–2023 роках будівля тепер слугує Посольством Японії в Україні, — повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».

Прибутковий будинок на Великій Житомирській, 18 зведено у 1897–1898 роках за проєктом київського міського архітектора Олександра Кривошеєва — у розпал знаменитого «будівельного буму». На початку ХХ століття споруду надбудували четвертим поверхом. Саме тут у квартирі № 12 від 1919 до початку 1920-х років переховувався майбутній піонер теорії космічних польотів Юрій Кондратюк — під справжнім іменем Олександр Гнатович Шаргей. Будинок збережений і стоїть досі, повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».

П’ятиповерховий прибутковий будинок у стилі модерн на вулиці Алли Тарасової, 4 у Києві, зведений 1909 року в садибі І. Червоненкіса, було знесено у 2012 році після пожежі. Перед цим будівлю роками свідомо доводили до аварійного стану, аби звільнити ділянку під офісний центр. Про історію споруди нагадує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».