Будинок Малиновських–Барських–Морозових на Фролівській, 4 на Подолі останнім часом називають «будинком Ткацького/Шевського цеху» часів магдебурзького права. Насправді жодного ремісничого цеху тут ніколи не було: споруда виросла з мурованих лавок, що пережили пожежу 1811 року, у 1912-му стала текстильною мануфактурою, а 1983-го отримала радянську надбудову. У 2025 році тут розпочали капітальний ремонт, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ».

На вулиці Оноре де Бальзака, 14 у Києві тривають відновлювальні роботи в житловому будинку, пошкодженому внаслідок ракетно-дронової атаки, повідомляє Макс Бахматов.

Неоготичний цегляний будинок на Великій Житомирській, 34 Б у Києві звів архітектор Іван Моргулець у 1900–1901 роках на замовлення Романа Добжинського. Після націоналізації, пожеж і радянського занепаду до початку XXI століття від споруди лишилися лише дві фасадні стіни. Реконструйована у 2020–2023 роках будівля тепер слугує Посольством Японії в Україні, — повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».

Прибутковий будинок на Великій Житомирській, 18 зведено у 1897–1898 роках за проєктом київського міського архітектора Олександра Кривошеєва — у розпал знаменитого «будівельного буму». На початку ХХ століття споруду надбудували четвертим поверхом. Саме тут у квартирі № 12 від 1919 до початку 1920-х років переховувався майбутній піонер теорії космічних польотів Юрій Кондратюк — під справжнім іменем Олександр Гнатович Шаргей. Будинок збережений і стоїть досі, повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».

П’ятиповерховий прибутковий будинок у стилі модерн на вулиці Алли Тарасової, 4 у Києві, зведений 1909 року в садибі І. Червоненкіса, було знесено у 2012 році після пожежі. Перед цим будівлю роками свідомо доводили до аварійного стану, аби звільнити ділянку під офісний центр. Про історію споруди нагадує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Триповерховий будинок на Хрещатику, 19, зведений у 1870-х роках і реконструйований архітектором О. Шіле у 1874 році, а згодом оновлений архітектором В. Сичуговим для розміщення аптеки родини Зейделів, постраждав під час пожежі 1941 року і був остаточно розібраний після 1943 року. Сьогодні на його місці розташована пішохідна зона Майдану Незалежності. Про це нагадує повідомляє спільнота «Київ, якого немає».

Темно-бежевий цегляний будинок на вулиці Саксаганського, 96, між Галицькою площею та вулицею Скоропадського — одна з найбагатше оздоблених споруд цієї вулиці. Його звів архітектор Мартін Клуг, проте після завершення будівництва йому довелося віддати будинок банку — через борги він збанкрутував. Сьогодні споруда добре збереглася: тут працюють банк, адвокатська та страхова компанії, а після реставрації приблизно у 2008–2010 роках будівля отримала мансардний поверх, повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

Прибутковий будинок купця Семена Горенка за адресою Велика Житомирська, 24-Б — майже точна копія сусіднього будинку № 24, зведеного на червоній лінії вулиці. Корпус «Б» побудований у 1906–1907 роках і схований у глибині подвір’я, проте розмірами та оздобленням нічим не поступається «головному». Обидві споруди стоять досі — і це рідкісний приклад збереженої київської садиби рубежу XIX–XX століть у майже незміненому вигляді. повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ»