У Київському спортивному ліцеї завершили облаштування найпростішого укриття зі спальними місцями, водозабезпеченням і місткістю на понад 800 осіб. Об’єкт критично важливий, адже більшість із 279 учнів ліцею проживають на території закладу. Водночас ліцей серйозно постраждав унаслідок ракетного удару 17 червня — пошкоджено 80% вікон, частини стін, стель та спортивне обладнання.

У Софіївській Борщагівці 9 грудня патрульний застрелив собаку породи ротвейлер, проте обставини інциденту викликають питання. За версією поліції, тварина без намордника напала на інспектора, який намагався провести жінку з дитиною повз агресивного пса, і це змусило його застосувати табельну зброю. Власник собаки стверджує протилежне: молодий пес випадково вибіг за територію двору, не становив загрози, але поліцейський не намагався використати альтернативні засоби та одразу вистрілив.

28 серпня у Софіївській Борщагівці під Києвом відбувся гучний концерт гурту YakTak, який організували без погодження з військовим командуванням. Захід викликав обурення, адже у столиці та області тривають дні жалоби за 21 загиблим, серед яких четверо дітей. Поліція зупинила концерт, а на організаторів складено адмінпротоколи.

У Національному заповіднику «Софія Київська» 11 лютого відбувся перший науковий семінар Інституту «Свята Софія», присвячений зв’язкам родини Григорія Сковороди з Києво-Софійським монастирем XVIII століття, повідомляє заповідник. Дослідження виявили ймовірні родинні зв’язки між українським філософом та Трофимом Шангіреєм — козаком, який у середині XVIII століття був конюшим монастиря, а згодом прийняв чернечий постриг.

Науковці Національного заповідника «Софія Київська» довели, що один із фрескових образів собору — це той самий чудотворний образ Миколи Мокрого, від якого, за давньою легендою, у XII столітті сталося відоме київське чудо. Вирішальний доказ отримали на межі 2025–2026 років, коли вдалося нарешті прочитати напис біля фрески. Про це під час презентації монографії про велику ризницю собору розповів її автор, археолог, кандидат історичних наук Тимур Бобровський.

У Національному заповіднику «Софія Київська» 25 лютого відбулося друге засідання наукового семінару Інституту «Свята Софія», на якому науковець оприлюднив результати дослідження стародавньої фрески святого Миколая Чудотворця, повідомляє заповідник. За сукупністю історико-археологічних даних та середньовічних написів-графіті дослідник стверджує, що саме це фрескове зображення в південній внутрішній галереї Софійського собору було найдавнішим у Києві чудотворним образом, відомим згодом як ікона Миколи Мокрого.